Земля хотіла дихати, Та “божий люд” її губив, Чи то в зневірі вірності, Вкладав у неї свій відрив?… Земля із вітром говорила, Несла клекочучи думки, Щоби почула лиш людина, Що далі, пропасть, не пройти… Та люди, очі всі закрили, І уявили, що “БОГИ”, На Землю сила приступила, І показала…ні не […]
Monthly Archives: Серпень 2021
Забувши свій дім, забудеш родину, Забудеш село, відтак УКРАЇНУ, Та жити не зможеш, бо завжди тобі, Летіти в очах, будуть журавлі… 21.07.2021
Священний Твір Великого Творця, Земля, блакитне небо,простір часу, І дзвінний спів живого джерельця, Світанок у молочних білих росах. Душа, щемить, ступає босоніж, І омивається у райдужному щасті, Захочеш, зупинися на приліг,- Напише небо, де твій світ у власті… 21.07.2021
А ранок буває натхненним, Щирим, бадьорим, яскравим. Ніби небом, замріяні ночі, Найсмачніша коханого кава… Вже серпень поволі минає, Ти знаєш, як пахне, ця, осінь? Корицею пряною вбрана, Я ловлю це повітря в коси.
Така, як є, Живу, у власті БОГА, Така,як є, Відшукую стежки… Така,як є, Та є сама по собі, І в сутінках думок, Я сутність відкриваю…. Така,як є,- Не прошу вас любити, Я з Богом буду йти, І далі буду жити… Така, як є… 20.07.2021
Стою́ “на бойовому взво́ді”!.. Вна не прийшла…Якый облом!.. Пома́лы пле́нтаюся ‘д до́мі* – фрегат я быв, типирь паро́м… Бабинець Ю.Ю. Словник: * бреду́ додому
Зріє день в полуденні липневім, В променях квітучої краси, Горизонти відкриває чисте небо, І звертає стежку до цілющої води. Наче спраглий мед, знімає втому, Лісове, прозоре джерело, Повертаєшся в думках додому, Де іще живе, твоє святе село. Зріє день, і вечір тихо плине, Розсіває ясні зорі із відра, То хмарини, […]
Піднімає світ безкрилих, Хто із світлом до небес, Надає в дорозі сили, І знімає повінь з меж. З часу стрілки переходять, В нові виміри шляхів, Одіває світло крила, З невідомих берегів. А здається, не летіла, Та людина, що без крил, Народилась нова сила, І піднялась без вітрил… 30.07.2021
Заколосилося у хвилях поле, На перехрестях, розвело стежки, Послало у життя подарки долі, І виставило смуги, мов віжки. Дві смуги із країв далеких,- Розходяться у випадку життя, У білім просторі, летять лелеки, То з темені, шукають вороття… І грають хвилі світлом щастя, Лікує доля, у упряжці із віжків, Дві смуги […]
Це був не сон, З надуманих капризів, А літній день, Дарований життям, І через світ Брехливої боязні, Крутився млин Взаємного чуття. Спадали дні, Що в проміжках забуті, Літало павутиння із років, У струнах, мов звеніло,- -Бути… Та сили набирала Заметіль… А жорна не стихали Над водою, Стелилися стежки У споришах, […]
Видніється, після ночі, Птахи починають свій спів, Милуються збуджені очі, На сонячний ранній розлив. І день відкривається світлом, Мелодію пише свою, Друкує мотив свіжий вітер, У літнім зеленім гаю. Видніється, місяць згасає, Ховається в хмарах, мов дим, І двері життя відкриває, Турботам й подіям новим… 01.08.2021
Кажанятко висить головою донизу І матуся цьому потурає капризу, А як вечір прийде – не примушує спати, Цілу ніч кажаня може в небі ширяти.
Дніпропетровщина – краса та велич України, Безмежна та прекрасна сторона. Милує око й душу діамант країни, Людей її душевна простота. Це край контрастів та секретів, Столиця промислової держави, Оспівана у творчості поетів Про край невтомного труда і слави. Найдовше місто у Європі – Кривий Ріг, А весь Кривбас – найбільший […]
Жить не любя – возможно ль это? Нет выше чувства в мире этом! Юнец ты иль седой старик – Равняет всех в единый миг! Певцы,что ль,даром и поэты превозносили чувство это? Надежда,вера…Но “Любовь главней всего! – сказал Господь! Кто ползал – крылья расправляет; Слаб духом – храбрость занимает; А тело […]
. . ТАК ДОБРЕ, СВІТЛО НА ДУШІ МЕНІ… . .Так добре, світло на душі мені, . .Коли сама буваю наодинці. . .Минають місяці і довгі дні, . .А я, немов спинилась на зупинці. . .Мандрую подумки в свої літа, . .У спогади на […]
Казка із снів Сповилась у мріях, Тишком зростила Барвистий квітник, Свіжість барвінку, З сонцем надії Білі ромашки,- Створив садівник. Ступиш ногою, У сад ботанічний, Очі злюбуються- У пелюстках, В кроках трояндових, З пристані мрії, Плинеш корабликом В своїх думках… І огортаєшся Вуаль-ароматами, В саді квітковім Ростиш океан, Горнеш у душу, […]
Заблукаю у серпневі ночі, Там, де зорі, сходять до води, Де у небі, місяць відкрив очі, І калину, ніжить від журби. Залюбуюсь, небом пломенистим, Повернуся в згадках до весни, Освіжуся в полі, вітром чистим, Срібної серпневої струни. Буду йти, під зоряним намистом, До осіннього живого джерела, Із калиновим барвистим листом, […]
У кожного свій світ, своя планета, І всі ми різні на святій Землі, Та є у всіх довершена потреба, Щасливо жити у земнім житті. Прийде ще час, і буде інший вимір, І вічність намалює висоту, Живемо тут, радієм своїй силі, І творимо життєву красоту.