Стаються чудеса під Новий рік, То ж не ведімо дням поганим лік, Загадуймо бажання щоб збулись, Всі почуватися щасливими могли. Нехай над нами завжди неба синь І не було ніколи щоб війни, Щоб матері не плакали в журбі, Маленькі дітки бавились собі. Закоханих щоб більше було пар. Не гас у […]
Daily Archives: 28.12.2021
19 posts
У повітрі засніжило Линуть в простір мандаринки Ось ялинка затужила Понесуть у дім Яринки . На базарі заблищало Іграшки, гірлянди тощо Тогорічне. Пригощало… Лине щем щось поза очі . Попід небом, над землею Чутно кроки. Наступає Що то буде в Світі, Нене… Бо душа того не знає . Чи ховає, […]
Майорить бажання наостанок Відчайдушний злет. Останній час Відлетів у небо. На сніданок Ти чекаєш дива. Дзвін по Вас . Твоє серце марить небосхилом Зорями. Відлунням… не пусте Бо життя давно припало пилом Бездієве, завечірнє Ре . Чорноока доля, чом не синя Водяна прикраса для очей Відбуває строк русява ТиЯ А […]
Ось кава. Лавандова. З присмаком раю Стілець. КвіткоКнижне… і не поспішаю Той простір широкий, де птиці у небо Де тіло-душа вільно рухає кредо . Там дехто на вухо шепоче любові Що линуть крізь тебе по венам, мов долі В обіймах сандалу, пачулі та лічі Не має думок у криштАлевій тиші […]
Трояндове . Квітучий подих пелюстків троянди Як спалах сонця почуттів прозорих Ти поглинаєш всесвіту гірлянди З якими дивні ночі хороводиш А вранці на трояндовому полі Розквітне серце на долонях Світу Що сповнене хвилинами Любові Омріяне в перлинах Дивосвіту . © Еріка Маркон Комментарии:
Дом ковром завис на Бездной В Мариинском поединке Не летала б девка трезвой В метло-ведерной старинке… . Шабаш. Страсть. Огонь. Пределы Эго. Воды. Колдовство На нее смотрели все МЫ Небо. Море и ОНО . ©Эрика Маркон
Катилась мандарина В асфальтовой подкове Меж елок на базаре Прилавков, рук. В обнове . Никто не поднял солнце Что пахло новым годом Еще лишь миг на воле И шаг сапожный домом . © Эрика Маркон
Кровавая луна. Вода. Без отражений И нет дороги вне. Нет тела. Нет движений А жизнь еще в пыльце. Немного. Под снегами Может неделю-две. Мир полнится. Не нами . Мы гости на земле. Пришли. Ушли. Не видно Но среди нас и те. По ком следы. Активно На кадрах стертый лик. Без […]
Мы шепчемся за спинами РАсСветов Влекомы Тюильри – прелестный сад Минуя Риволи. Под плеск сонетов Нам Сена молвит Рай, а где-то Ад . Покинув Лувр, слегка разГоворилИсь Среди красот в божественной тиши Там, где-то, чаши жизней разорились А Наши полнятся. Садами. Монтсури… . В оковах парка Осень ласкова, чарует Куражит […]
Какая блажь Вас видеть вновь На тонких. Вопреки Я не питаю к Вам любовь Все так же. Далеки . На полках сердца? Вас там нет На полке душ? Все то же А Вы заменой “да” на “нет” Простужены. И все же… . Вы громко мыслите в тиши Волной неровной. Мало? […]
Славянский базар © Эрика Маркон . На славянском на базаре спицы раздавали Все – из стали, нержавейки – крепкие пеДали Только люди не смекнули, как ЗОРницы ладить И что спицы – все в колёса, дабы цельность править . Словно мухи-цокотУхи спицами махали Свадьбу новую играли, всех оповещали Только ладненький кузнечик […]
. . ЩО ТАКЕ ЩАСТЯ? . . (“ЩОДЕННИК НЕСПОЛОХАНИХ РОЗДУМІВ”) . .Одного гарного зимового дня я із неабияким задоволенням дивилася художній кінофільм “РІДНА КРОВ”, який демонструвався на телеканалі “УКРАЇНА”. До самісінької глибини душі моєї схвилював мене зворушливий епізод, у якому спілкувалися дві літні жінки, що перебували у лікарні. . .Одна […]
Девочка ЧиЛи . Девочка-чили. И флер кардамона с корицей Шлейфом анисовым веет дорожка за ней Кто адресат? И кому она якорем снится Резкая, честная, с чувствами. Стоном полей . Слышится небо, трава прорастает зеленая Поле златое косицами шепчет: «она» Кто адресат? И кому она маково-легкая? С привкусом перца. Сладка. И […]
Имбрина © Эрика Маркон . У старца нет морщин столетий На скулах солнце до земли Спокойна гладь без перипетий И не тревожатся умы . У старца губ изгибы лунны А волосА природы глас Опушка зелени, как клумбы В умах живой иконостас . На стопах камни замирают Крошится в пыль стена […]
Любимые ГРАбли, увы, не метла Волнуют стигматы души неустанно И Лета эмоций, увы не мертва Все в бездну глядит свысоКА покаянно . Все кажется трек не окончить никак Отмерли бобины, кассеты, дискеты Осталась без имени в стенах метла И имя-букмекер, пронзившее сметы . Тебе подарила их Жизнь на рожденье А […]
На руках у Різдва летимо по домах Там де солодко, затишно – край дітлахів Там де мрії кружляють усюди в вітрах Рукавичні обійми – нащадки смаків . То є сенси родинні мов звички – гучні Вони досить відверті, гостинні, лялькові Маєш подумки мрії-дива, то іди У життя все одно прикордонні […]
Снігова долина. Доторки Зими Ковзанки. Ліпнина. Сміх дитячий. Ми Досвяткові дії навкруги Різдва Та “двомовні” свята. Послідовність – КА . Стиглим НатюРмортом холодильник спить Тож минулий шепіт радо приберіть Спалюйте свідомо. Сонячне – собі Дім – родюче коло. Радо в світ несіть. . © Еріка Маркон
Анатомічні ревнощі…душі Та дещо схильні до шизофренії Якщо балансово бажати, чому б ні Односторонній рух – повернеться людині . Ніколи не примушуйте. Ідіть… Вертайтесь та шукайте Вам тотожну Те місце не для Вас. І годі пить Забороняється Вам пити душу. Кожну . © Еріка Маркон