(до абетки Зеленого Гаю літера “П”) У Полінки на платтячку пляма – Так не гоже, – промовила мама. В той же вечір сукенку попрала Й задоволено донці сказала: – Пляття випрала я, пляма зникла. – Дуже шкода, до неї я звикла.
Daily Archives: 04.07.2022
8 posts
«Чи далека людяність? Ледве я до неї спрямовуюсь, вона до мене приходить.» (Кун Фу Цю Цзи «Лунь Юй») Якось Коли ранок був туманним, І його клапті білі і волохаті […]
«Світло спитало у Небуття: – Ви, вчителю, існуєте чи не існуєте? – Але не отримало відповіді…» (Чжуан Цзи) […]
«Хочу там поблукати. Бо великий океан – це те, що не наповнюється, скільки б у нього не вливалося…» (Чжуан Цзи) Рання […]
«Той, хто вранці почув про Шлях, Може ввечері і померти спокійно.» (Кун Фу Цю Цзи «Лунь Юй») Рік був […]
“Чи знайдеться хтось здатний проявити протягом дня людяність? Я не зустрічав людей, яким не вистачало б для цього сил. Може і є такі люди, але я їх не зустрічав.” […]
Моменти безмежного щастя,Частенько вбиваються словом,Як начебто долі забава,Зневіра навідує згодом. В людині вбачаєш найкраще,Утішне… в бездушному царстві,Це тільки-но глянець засяє,У гніві, побачиш без фальші. Наївність, дитинства відтінок,Мрійливої дівчинки казка…Зустрінувши море насмішок,Не значить прийшла вже поразка. Тож силу зібравши до купи,Злетить ще у небо журавка,Ця пташка не відає згуби,Струснувши крильми на […]
А високі флокси стали всі стіною, Лише червоніють квіточки вгорі, Ніби розмовляють вони із тобою Про те, як чудово нині надворі: Зеленіють трави, достигають вишні, П”янить і дурманить липи диво-цвіт. Флокси як віночки чи букети пишні Так милують влітку вже багато літ. 2020 р.