Тихіше. Ти все ж, не поспішай, У кожного є свій час, Даму з косою не спокушай, Вогонь твій зовсім не згас. І не думай про це, навіщо, Просто йди собі вперед, Може нагорода найвища, Там ще солодша за мед. От бачиш, заблищали очі, Ти був здатись готовий, І до чого […]
Yearly Archives: 2023
373 posts
Вакула зірку з неба, Дістав милій в подарунок, Він парубок що треба, Заробив свій поцілунок. Лиш чортяка лиходій, Знав тільки зірка ця відкіль, Він на площі червоній, Замість неї гарно сидів.
Скільки себе пам”ятаю – Завжди й всюди я співаю, Бо пісень багато знаю, Вони жить допомагають. Так. журлива серце крає, Жартівлива звеселяє,Віру в краще теж вселяє,В дім надію закликає Та любов”ю зігріває,Ще й коханням огортає І на творчість надихає. Як без пісні жить – не знаю. 2016 р.
Покрила ніжною ковдрою, Білою, свою голову, Їй зовсім темно, не холодно, Не залежно від кольору. Це так вміє спочити вона, Коли не бачить нічого, Навіть ота душевна рана, Теж, не відчуває болю. Такий коротенький тайм-аут І знову в чудовій формі, А ця фраза працює, мабуть, У мене все буде добре!
Проныра противный холодный сквозняк Без подлостей гадких не может никак. Способен пролезть в очень тонкую щель, В мышинную норку в прикрытую дверь. Куда проникает – в том доме беда Чихают и кашляют мышки тогда. Гулять не выходят, в постельках лежат. Так жалко болеющих крошек-мышат.
Ріміні – це каламар старого монаха, Що пише хроніки готів-варварів Пером цибатого журавля-жабоїда: Сірим. Бузиновим чорнилом. На козячому пергаменті світла. Ріміні – це торба рибалки-блукальця, Що серед моря вишукує берег – Скелястий – З якого добре ловити лускатих Вирячкуватих скумбрій-зірок Мереживом білих тунік. Джуліано! Тебе теж кидали в море – […]
Якби ж то в поранену душу,Немов у магічне горнятко,Додав ти солодкого трунку,Зробилася начебто янгол. Та тільки час плине і плине,А холод навколо незвичний,Чомусь відчуття лиш є дивне,Тут вітер з’явився арктичний. Тепер льодяна королева,Зробилась насправді, хоч прикро,Черствіє все більше серденько,Потрапило знов у горнило. Кохання буває жорстоке,Достатньо мрійливих потоків,Тримати застигле негоже,Тож бути […]
Сніг бореться з рясним дощем, Тут й вітер вчасно підоспів, Багато він надав проблем, Наразі тільки зрозумів. Хто у двобою переможе? Здаватися не хоче дощ, І сніг ще бореться, та схоже, Усіх угомонить мороз…
. . . . . . . .ТАКИЙ ЧУДОВИЙ ГРУДНЕВИЙ ДЕНЬ . . . . . . . . .Яскраве величне сонце несподівано виглянуло того грудневого ранку в усій своїй красі і повноті. Ніжні сонячні промені ласкаво зігрівали матінку – землю, кожне живе створіння ВСЕВИШНЬОГО. Здавалося, що надворі справжня осіння […]
. . . . . . . . . . . . . .СИНОВІ РОМАНУ . . . . . . . . . . . . . .А серденько болить, болить, сильніше б”ється, . .Душа моя так прагне зустрічі з тобою, . .Я бачу часто стежечку, що вгору в”ється […]
На фоні зруйнованих міст,У мріях своїх намалюю,Майбутнє, щасливий там зміст,У фарби вкладу я всю душу. Умилась земля від імли,Від чорного диму і сажі,Усі катаклізми війни,Змивало сльозами реалій. Незвично як сяє блакить,У просторі тихо і світло,Тривожних не чути дзвіниць,Яке незвичайне це дійство…
Не взялася льодом річка, Морозу міцного нема, Скоріше б вже темна нічка, Усі показала дива. Прокинешся спозаранку, За вікном студена зима, А згодом так філігранно, Замерзає всюди вода. Спочатку тихо ступаєш, Тож боязно, обережно, А потім сміло гуляєш, Немовби йдеш по проспекту. Зима холодна відомо, По-своєму ж гарна вона, Та […]
Ой, котиться, котиться та й нашим селом Голосна колядочка, в хату йде з добром. А там щедрувальники ходять із мішком, Вранці посівальники золотим зерном Засівають кожного, щастя зичать всім, Любові та злагоди.Нехай буде мир. І здоров”я множиться, відніметься зло, А достаток кожному додається знов. Радість хай поділиться з друзями навпіл, […]