Маленьке янголятко,Так солодко заснуло,Запахли як троянди,Творилося знать чудо. Злетілися враз феї,Додавши снам прикраси,Розсіявши в постелі,Казковими дарами. Насупився серпанок,Укутав ніч неспішно,Звичайно він не радо,Полине геть покірно. Дівчатко спи тихенько,На ранок розберуться,Як завжди, все чудесно,З тобою ненька, люба.
Daily Archives: 12.10.2025
На горі, де місяць спить у травах, Де ростки колише тиша ельфів, — Там Мольфа пряде свої справи, З вогню й дощів — мережить трави. Вона тримає небо на долоні, І трави слухають її слова; В серці — вогонь, у жилах — гучні дзвони, А погляд чистий — мов жива […]
У тиші серця вариться еліксир, Де тіні болю плавляться у світло. Там час спиняє свій прозорий вир, І кожна рана стає вже не помітна. Вогонь прощає — спалює жалі, Вода усе омиє без вагання. Повітря шепче: «Живи і не жалій», Земля тримає ритм зростання. Душа — реторта. В ній кипить […]
Пада, пада, пада лист І танцює падолист Під мелодію струмка. Вітру музика дзвінка На увесь ліс знов луна То весела, то сумна. Чути кришталевий дзвін, Звідки долинає він? Це на крапельках роси Грають сонця промінці, Дощик в бубон вдарив теж, Гарний осені оркестр. 2015 р.