Так плаче матінка Земля,
Чому мою згубили душу?
Зелений ліс, стрункі поля,
Оплакувати гірко мушу.
Так плаче матінка Земля,
Чому занедбана сестриця?
Природа дзвінко промовля,
Що не прозора вже водиця,
Нема чистенького куточка,
Немає давніх пралісів.
Немає впавшого листочка,
Що б киснем чистим майорів.
Так плаче донечка весна,
Що забруднили її віти,
Давно їй спокою нема,
Бо з грунту не такого квіти.
Так плаче літо , плаче осінь,
Горять дерева -дим до хмар,
Планета допомоги просить,
Важкий на серденьку тягар.
Так плаче матінка Земля ,
Та жоден з нас її не чує!
Лиш дивиться вона здаля,
Як людство їй кінець вішує…
Думок на тему “Так плаче матінка Земля”
актуально