Для голосування необхідно авторизуватись

Поезія Філософська лірика

СТІКАЄ У ГОДИННИКУ ПІСОК…

автор |Опубліковано |1 Коментар

Стікає у годиннику пісок,
На сході ранок починає тліти…
Ми від життя були на волосок —
На жаль, не всі це встигнуть зрозуміти!

6

Автор публікації

Офлайн 6 років

Протоієрей Роман

1 053
Коментарі: 0Публікації: 496Реєстрація: 13-08-2018

Вибір видавця (Листопад 2018)

Достижение получено 03.12.2018

Титул: Вибір видавця (Листопад 2018)

За публікацію
“Селфі”

Вам також можуть сподобатись:

Опубліковано

Знамення

1 Коментар

КАЇН і АВЕЛЬ Ніч…Прохолодно вже надво́рі… Зір міріади…Місяць зго́ри в моє заглядує віконце… Не спиться…Придивився…Що це? На лику Місяця є знак, немов […]

3
Опубліковано

“Ми” – паралелі

2 Коментарі

За “нас” болючий страх засів у грудях, Що “ми” не станемо у цьому ще житті, Бо “нас” – це аксіома болю та […]

7
Опубліковано

НейроЛотос

В безмолвній глибині, де спить вода, Зростає НейроЛотос ніжно з дна. Він пам’ятає, звідки тьма прийшла, Та тягнеться туди, де світло і […]

1
Опубліковано

Насушила мати зілля-полину…

Насушила мати зілля-полинУ, зав’язала сину в вузлик на війну. Кожного листочка серцем пригорнула, щоб її дитину лихо обминуло. Сину мій єдиний, сину […]

3

Думок на тему “СТІКАЄ У ГОДИННИКУ ПІСОК…”