Напевне в образі людини,Бував мій Мурчик, безперечно,Тож часом, всядеться грайливий,І нічку слухає тихенько. А знаєш котику, як гарно,Отак дивитися на місяць,Немов поринувши у сяйво,Там дивне з’явиться сузір’я. Ось зорі, бачиш, устелили,Які в них усмішки привітні,Глядіти нащо на годинник,Хвилини зараз всі магічні. Світило в повню… то є сила,Приходить зопалу натхнення,Розсипле римами […]
Без категорії
День у день прибирала по дому,Готувала і мила весь посуд,Лікувала, не била тривогу,На всі руки майстриня напрочуд. І потрібна вона всім відразу,Тож і мама, і жінка, і нянька,Враз вирішує дану програму,Бо сімейного стану обранка. Та буває приходять моменти,Розігнала усіх би мітлою,Незвичайно чутливі сюжети,У головоньку ринуть з любов’ю. А душа народилася […]
Осінній дощик накрапає,Зібравши хмари сіруваті,Душі осяяний орнамент,Не змиє сирості зухвалість. Відтак полинувши у щастя,Панянка втіху не відпустить,Весна була їй як причастя,На благо й осені спокуси. Відколи жінка у розмаю,Знайшла чар зілля на світанку,Щоранку личко омиває,Рокам не давши перевагу. Полий же дощику рясненько,Хай навіть листя опадає,Життя любити, як мистецтво,Погода всяка надихає.
Хмарки зібралися надовго,Тож небо вкрилося пітьмою,Холодні краплі монотонно,Стікали з листячка сльозою. Осінній дощик незабутній,Отак дивлюся у задумі,Життя гортаю без ілюзій,І бачу стільки подарунків. О Боже, мабуть, це прозріння,Нарешті душу я відчула,Себе спасаю від невір’я,Навіщо зрештою ці пута. А листя гарне, золотаве,Любуюсь дивною красою,Хоча і падає, все ж сяє,Коли подивишся з […]
Все ж осінь дивує укотре,Чекаєш завжди чудеса,Теплом кольорів, як огорне,Відпустить в політ журавля. А бабине літечко прийде,Коли заіскрить навкруги,Немов пробіжиться враз липень,Недовго… шепнуть віщуни. Негода приходить незмінно,І холод прониже повір,Та й іншим заповнює змістом,Зими відчайдушний привіт. Кружляє і падає листя,Бо перший мороз пробігав,Лунала пронизлива скрипка…Він тільки її уникав.
Бурхливо шуміло місто,Потоком гуділи машини,І люди неслися стрімко,Яскраві мелькали вітрини. Він часто сидів на лавці,Завжди у вечірні години,Його одинока старість,Сповільнила внутрішні ритми. Хоч сумно у сірих стінах,Тихесенько плентав додому,А душу все тиснув відчай,І звісно… здавався потроху. Ох молодість, вічний клопіт,Будуємо, щоби зламати,Пихаті ми часто й горді,Діждалися явно розплати. Тож якось […]
Маленьке янголятко,Так солодко заснуло,Запахли як троянди,Творилося знать чудо. Злетілися враз феї,Додавши снам прикраси,Розсіявши в постелі,Казковими дарами. Насупився серпанок,Укутав ніч неспішно,Звичайно він не радо,Полине геть покірно. Дівчатко спи тихенько,На ранок розберуться,Як завжди, все чудесно,З тобою ненька, люба.
Лечу, мов у небі пір’їнка,Довіривши Всесвіту долю,Хотілося іншого дійства,Здалося все дивною грою. Тож сильна, незламна як скеля,І кремінь душа…ох неправда,Хай буде вже інколи гречка,Скажу в суперечці, та здамся. Проста і звичайна я жінка,Сказати всіляка буваю,То пурхаю начебто бджілка,То в тиші знаходжу відраду. Нікому нічого не винна,Бо сутність вона є типова,Любити […]
Красуні зіроньки яскраві,Собі придумали забаву,Змахнувши хусткою заграві,Небесну створювали сагу. Сьогодні дивна атмосфера,Світило стрінеться з пітьмою,Під час нічного апогею,Природа робиться німою. Закриє чорне покривало,Маяк… ворота в безконечність,І поряд з’явиться мій янгол,Укривши тихо, як належність. Я також Всесвіту частинка,Хоч лячно інколи буває,Та кожна кинута піщинка,Мабуть, потрібна як обранець. Пустун же місяць золотавий,Всі […]
Старенька у вікно дивилась,Задумливо і якось дивно,Немовби підхопили крила,Усміхнене мале дівчисько. Згадалася зненацька юність,Як ластівка злетіла в небо,Та вчулися слова матусі,Стискалося враз серце щемом. Рідненька, вже пора до тебе?Здалося й не жила я ніби,Роки, мов той пташиний щебіт,Лунав без перешкод й навтіки. Ти доню зачекай, ще рано,Діждатися онучка треба,Закінчиться війна… […]
Світанок розсипає щастя,І простір відчуває захист,Сьогодні я не рання пташка,Так солодко у тиші спати.Пів ночі, мов пекельна зграя,Кружляли залізяки поряд,А замість бомбосховищ, спальня,Та лагідна, тепленька ковдра.Лежиш у цій нірвані ночі,Змарнілий від війни філософ,Які вже незвичайні зорі,Тут” русская рулетка” й холод.
Гойдає лагідно цей потяг,Хмарки втікають і дерева,Міста та станції… лиш спогад,Мене заводить у тенета. В безмежнім просторі витали,Думок потоки невгомонні,Прожиті клопоти з шухляди,Сприяли роздумам в дорозі. Чомусь згадалося поволі…Моменти давні, мов у фільмі,Невдачі, помилки й на фоні,Зібрались радісні події. Я знаю, поряд найцінніше,Не треба га́нити на долю,І щастя сиплеться все […]
Шумливий нескінченний гомін,Потоки люксусових машин,Невтомна метушня смартфонів,Кав’ярня, з ароматом спиртним. Скалічені навколо душі,Настирлива незрима біда,Щоб болю не відчути лютість,Личину натягнули мерця. Сарказму і цинізму привид,Сумної порожнечі тягар,Живими, перестати жити,Поклавши почуття на вівтар. Не здамся, не відкрию двері,Хандрі, що стереже у пітьмі,Злостивій показати неміч,Програти в цій підступній війні. Мої розчарування й […]
Смішлива дівчинка-пустунка,Невтомно бігала по саду,“Ку-ку” кричала, мов зозулька,Утішно радувала маму. Та ж біля яблуні стояла,Знайомі запахи духмяні,Враз ніби дивний фотоспалах,Дивився милий… не в уяві. Незвичним шелестом навколо,Бриніло листячко, мов свідок,Вітрець повіяв загадково,Посипав сніжно-білим цвітом. Мій любий, жити як без тебе?Ці муки стерпіти несила,Душа підказує напевне,Зв’язала стрічка нас незрима. Війна, майбутньому […]
Доріжку стелили убивці,Зустріли, так дружньо, красиво,І весело чорт на хмаринці,Погладжував повне барило. Настільки удача стрімливо,Для темної сили звалилась,Любується нечисть візитом,Відтак заподіємо лиха! Хай поки що грають у карти,Радіють від того друзяки,Чим більше лунають гармати,Чорніші приходять світанки. Де гроші, нахаби брехливі,Це рідна стихія, повірте,Як люди побачать безвихідь,Ото й апогей наших цілей!
Зберу всі промінчики сонця,Та з радістю людям віддам,На диво, так щирості обмаль,Невже огорнула імла? Усе продається віднині,Зневіра, не бачить добра,Тож холод живе у хатині,Бездушні зробились слова. А вчинки хороші, від серця,Вважають, підступна мета,Корисна зробилася фея,І злюща, мов Баба Яга. До чого дійшло все, о Боже!Забули тепло і любов,Отак поступово, ми […]