Вусаті норовисті кентавриДегустують стиглі яблукаВ саду патріарха Ноя:У дітей Нефели був свій плітІ свій нечемний човен*Зроблений з бамбукових стовбурів.Вони полюбляли кислі істини,А Ной цінував хмільне і солодке,Бо життя – це джерело втіхи**,Але про це ще ніхто не знавУ світі, що був омитийІ отримав чергову молодість.Навіть борода патріарха Ноя –Човняра та […]
Поезія
11819 posts
Золотим промінчиком лоскоче, Щиро усміхається тобі Ясне-ясне, тепле-тепле сонце, Що високо в небі голубім. Ніби каже: ” Швидше прокидайся, Бо чекає так багато справ, Виконати їх ти намагайся”. Ось за ними й вечір вже застав. А як сонце скотиться за обрій,То зручніше вмощуйся й лягай, Випливе з-за хмари місяць повний,Щоби […]
Загубилась незабудка Серед буйних трав, Закувала зозуленька, Соловей співав. Літечко, ласкаве літо – Золота пора, Кличе нас в свої обійми, Ягоди збира. 2015 р.
А край лісу біленька хатина стоїть, Похилилась, давно в ній ніхто не живе, Вікна дивляться смутком у білий світ, В димарі лише вітер в дуду виграє. Пам”ятає цей двір дітвори щирий сміх Та господарів рук працьовитих тепло І пахучого сіна маленький стіжок Ніби кликав до себе струнких диких кіз. А […]
«Шум літньої зливи –Він теж постарів з роками…» (Танеда Сантока) Час квітучих чилійських суницьЗачинені всі двері крамниць:Вітер зітхає –Щось шепоче про човенВ зеленому морі вишень,А може про крихіткуЯку звуть Нетреба.Рахую свічки-зіркиКоли поранене СонцеЗаплющує війчасті очі,Під вікнами тупцяє Темрява,Я бачу білу чубату чаплю,Що стукає в шибку,Нагадуючи про добу залізаІ наступні години […]
В небесній блакиті Парусом білим Хмарки кучеряві пливуть. , А в синьому морі, В безмежнім просторі Хвилі кораблик несуть Легкий та казковий, То вниз, а то вгору Долає великий маршрут. Дитинства країну Мою він покинув І далі продовжує путь Туди, де чекає І радо стрічає Чиясь безтурботна пора. І замки […]
Від щастя не сивіють в тридцять три, Але тобі. матусю злі вітри Сипнули сивини ще молодою. Та вистояла, все стерпіть зуміла І горе подолать взяла десь сили Й на люди не виходила сумною. Всміхалася, усе пісні співала,Навіть тоді, коли душа ридала Й хотілося на увесь світ кричати. То ж кожну […]
Останні дні травневі відлетіли, Добігла свого фінішу весна, Баским конем вже грає тепле літо, Зозулі голосок усе луна. Вона іще комусь літа рахує,Долі привітної всім наворожить теж Ромашка жовтоока. Пелюсточки Розкажуть хто кохає вас без меж. Півонія рожева облітає, Але так пахне дивно і п”янить. Це літо у права свої […]
Прихили мені Небо високе І дістань звідтіля зірку щастя Або море бездонне широке, Рибоньку золоту там впіймаєм. Покажи мені поле безкрає, Сонцем де наливається колос Й лине жайвора чудовий голос, Серце пісня його звеселяє. А іще гарний луг зелененький,Де пасуться буланії коні, Ходять вільно, бо не на припоні,Вітер гриви куйовдить […]
Коні проскакали – Гриви золоті, Це літа промчали Наші молоді. З ярмарку вертають, Котяться згори. Де поділась радість Цієї пори? Тішимося все ж ми Внуками й дітьми, Значить недаремно На світі жили. Добрих справ немало Залишаєм їм, Щоб про нас згадали Й вдячнії були. 2018 р.
Барвистеє літечко Обніма крилом,Клечана Неділенька Йде до нас з добром. Стелить на долівоньку З липових гілок Та із татар-зіллячка Зелен-килимок. І м”ятою дикою Горнеться до ніг. Зі святою Трійцею Привітаю всіх. 2021 р.
Стерв’ятники кружляли, та здалеку лякали,І чулося собаче, незвичне завивання…Стискалося повітря у просторі, мов грати,Душа переживала бентежне хвилювання. У зо́лоті божниці, як величчю вражали,За розкішшю незримо диявол посміхався,Таке богослужіння, воло́дарство рабами,Віднині убивати, є дозвіл патріарха. Наїлися удосталь, брехні та пропаганди,Воюйте ж, піхотинці, тепер ви всі убивці,Червоного терору, безжалісні нащадки,Отак і залиши́ли […]
Я про такого мріяла як ти, Але мені чомусь траплялись То ледарі, а то ще пияки, Які лиш жить нормально заважали. Але коли нас доленька звела І ти мені зізнався у коханні, То серце, сповнене любові і тепла Пташам забилось, завмерло в чеканні Чогось такого, щоби я могла Щасливою нарешті […]
Зізнатися хочу тобі у любові, Моя Україно, матусе моя. І як підібрати те правильне слово, Щоб висловити свої всі почуття? Тобі я поклястися хочу на вірність,Бо віддане серце єдиній лишень, Яка найдорожча, миліша, найближча,Присвячувать вірші, співати пісень. Для тебе, рідненька я не пошкодую Ні сил, ні здоров”я, а ні життя, […]
Плакуча верба-вербиченька Схилила віти над річкою. -Ой, вербо, вербо плакучая, Що тобі сниться, подруженько Ночами довгими-довгими Осінніми та зимовими? Веснонька-красная мариться З своїми дивними чарами, В сні бачу я ще і літечко Та солов”я чую пісеньку Гарну, чарівну, чудесную, Що звеселя моє серденько. Вода тепленька-теплесенька Ніжки лоскоче легесенько. Чекаю вже, […]
Зірвався вітер, вітер-забіяка, Вербичкам кучері щосили розплітав, Берізоньку він змусив також плакать, З неї зелені бантики зривав. Та кидав у траву таку високу, Яку пригнув щосили до землі. І ягідки, що налилися соком, Хотів не залишити на гіллі Черешні, що росла собі в садочку, Але вона за себе постоять Зуміла […]
Опісля дощику рясного,На вечір свіжо і спокійно,Думками зараз як філософ,Зустрінуть хочу ніч неспішно. Циганське сонце усміхнулось,Хмарки пропали напівсонні,Не думай тільки про все людство,Пітьма шепоче у любові. Послухай душу без ускладнень,Блукає серце у серпанку,Сузір’я виткало орнамент,Щоб устелити шлях коханню… Враз ніжна пісня солов’їнаМене розчулила зненацька,Нічна веселка, от потіха!Все підказала, та й […]
«Позбавившись тягаряСтанеш прямим і рівним.Ставши прямим і рівнимРазом з іншими оновишся.Оновившись,Станеш близьким до Шляху…» (Чжуан Цзи) Люди запилених перехрестьЗамовили в ковалів залізних снівТрохи гострих апострофів.Вони ще не знали,Що сухий ясен торішньогоВтопився в прозорому Озері Сліз*,А на поверхні того спокійного ставу,Яку не може збуритиНавіть білобородий Борей**Відобразились (як у свічаді)Посмішка Махатми ГандіІ […]