Вишиванки. вишиванки На сорочках та запасках, Рушниках і скатертинах Вишивана Україна. На Поділлі й Прикарпатті Здавна вміли вишивати, Слобожанщині, Волині Теж чудові є майстрині. Рукоділля світ барвистий Край представить Буковинський, Виграє диво-палітра Вишиванками Полісся. Хоч різняться кольорами, Гладдю й хрестиком орнамент. Та мета у всіх єдина – Щоби квітла Україна. […]
Патріотичні вірші
139 posts
Золотисте поле хлібне І бездонна неба синь – України-неньки символ, А ще кетяги калин. І верба, що біля ставу Миє ноги у воді, А ще – диво-вишиванки – Витвір вмілих рук майстринь. Квітнуть мальви-охоронці Й сонях, наче оберіг Та барвінку сині очі Пильно дивляться у світ. Це дітей вони скликають […]
Люблю сій край я рідний калиновий Та верб над ставом весняний танок, Теплого літа з квітами розмову, Осінній помаранчевий вінок. Зелен-барвінку погляд той блакитний І жовтих груш в саду та яблук смак. Як же тебе, Вкраїно не любити? У цілім світі кращої нема. 2016 р.
Скільки сходжено стежинок, Скільки пройдено доріг, Та усі вони прилинуть Та й на батьківський поріг. Всі вони, як вишиванки І яскраві, і сумні, Та приводять нас із вами Знов на батьківський поріг. Біля хати стежка в”ється, У саду й там, де моріг, Кличе і вона, і серце Все ж на […]
З твоїх долонь п”ю ніжність і тепло, З твоїх казок я мудрості черпаю, З легенд прадавніх знаю, що було, А буде що, то згодом я дізнаюсь. Трембіти дивний звук з Карпатських гір Відразу своїм серцем відчкваю, Подільський мальовничий краєвид – Душею з нього я красу вбираю. Полісся синьоокого льони, Неначе […]
Ура, наступила прозренья пора! Радость и страх на мраморных лицах. Если повезет вам дожить до утра, Станете жить в законных границах! О верности, прошу, не говорите, Вот фраза: Может быть”, вам подойдет… Поставить точку в споре не спешите, Не в вашу пользу будет этот счет. На все вопросы […]
Колихала ненька немовля, Тихенько колискової співала. Завдячуючи маминим пісням Дитина мову рідную вивчала. Дитя зростало, пізнавало світ, Життєвим шляхом в серці несе гідно Слова матусі, як наказ, як заповіт: “Знай мови різні та люби лиш рідну”. Бо ж мову українську недарма Солов”їною у світі називають, І джерелом видзвонює вона, Лунає […]
У садах загубилось село – Українського роду колиска. Чи далеко я буду, чи близько, Б”ю тобі, отчий краю чолом. Як вологу дає джерело Річці тій повноводній бурхливій, Так і є тим началом село, Звідкіля почалася Вітчизна. Тут коріння глибоке твоє П”є землі-годувальниці соки Та гілля і високе й широке У […]
Вишивана сорочка – матусина доля, А барвистий рушник – діточкам оберіг. Простеляє на стіл скатертину вже доня І на власні узори кладе святий хліб. Любить це рукоділля онучка маленька, Рученята умілі теж має дитя. Щоби наша держава Україна-ненька Завжди так квітувала, як це вишиття. 2015 р.
А журавлі збиралися в дорогу, Старий вожак казав до молодих: -Знайте, Неба закон дуже суворий, Не терпить неслухняних та слабких. Тримайтесь міцно на крилятах, діти, Від курсу щоб відхилень не було, Ой, як далеко нам іще летіти Туди, де завжди літо і тепло. І журавлиний ключ високо зринув, Рідній землі […]
Люблю тебе я, краю мій Подільський, Себе знайшла тут й доленьку свою, Ходила боса там, де роси чисті Й краса беріз в весняному гаю. Зелених трав шовкове простирадло, Барвистий килим квітів запашних І смак осінніх яблук й груш із саду, Мені і досі не забути їх. Де у заметах вулиці […]
Іде весна, крокує Україною Латає пролісками рани Втирає сльози із очей Зеленоатласними травми. Лелеки в небі курли – курли В розбитий дім летять несміло, У небі постріли почули, Так щемко серце заболіло. Іде весна, все змінює пейзажі, у неї фарби різного ґатунку Малює маслом ген кульбабні пляжі, То розіллє […]
А на долині пасуться корови, Водицю з маленької річечки п”ють, А, значить село виживає потроху, Тут люди працюють, кохають, живуть. Та долі єднають, народжують діток, Вирощують хліб та плекають сади. Бо тут навіть сонце яскравіше світить, Всміхається місяць з-за хмар молодий. Повітря тут свіже, настояне влітку На травах цілющих.Ти тільки […]
Запахло поле свіжістю дощу, Під сонечком весняним спину гріє. Тобі я, полечко так радісно кричу: -Ти моя доля і життя й надія. Мій прадід тут трудився увесь вік, Дідусь землицю пестив, мов дитятко, А батько ще малим босоніж біг, Ніс татусю обід у двох горнятках. Люблю і я просторий хлібний […]
Погляньте, хоробрі солдати, Дерева вдягнулись у шати. Осінь барвиста прийшла, А вас, все нема і нема… Десь матері серце кричить: Чомусь її син мовчить. “Невже його більше немає!” Десь матері серце волає. Невже ваші мрії, солдати, про те?.. Невже ви не знали, що там помрете? Там – на війні, вогненній […]
Дивитись ворогові у вічі, Навіть, не страшно – ти повір. Страшніше, майже, вдвічі, Іти йому наперекір. І ти ідеш, так швидко йдеш, Та час спливає так повільно, Ти набираєш обертів – женеш, Та плин часу шепнув: “Стабільно”. І ворога того ти не боїшся, І бачиш ти його щодня, Та не […]
Нумо, браття! Жити в дружбі, Цінувати своє життя! Станемо, браття! Ми ж бо дужі, Погасимо вороже багаття! Братські народи, бийте тривогу! Не стійте в провулку, в тіні! Не будьте байдужі до мого народу, Допоможіть брату чи сестрі! Давайте, браття, жити в дружбі! Цінувати кожен момент. Я вірю, що ми – […]
Поволі ступаю вузькою стежиною, Погожою я насолоджуюсь дниною, Волошкою-квіткою – неба краплиною, На травах зелених росою-перлиною. Колосом стиглим, що буде хлібиною І винограду гнучкою лозиною. Милуюся жайвора піснею дивною, Що зранку лунає десь там понад нивою. Річкою, що протікає долиною Та хвилею мнить до себе грайливою. Лебідкою гордою та білокрилою […]