Як тебе не любити, мій краю Подільський, Ти, мов батько для мене із дитячих літ. А твої краєвиди: поля, бистрі ріки, Береги та долини, у них увесь світ. І куточечок твій, та частинка твоя, Де родилась і виросла – серденьку милі. Рідна матінко-земле найкраща моя, Ти творити і жити даєш […]
Патріотичні вірші
139 posts
Його руки були золоті, Він писав картини. Та, в ці понурії години, Ми руки відрубали і В ломбард здали. Картини попродавали. Усе вже пропили. Ми – діти Нової України, Які кричать, що Путін Лалалала лалалала… Яким ви обіцяли крила, А натомість, відібрали Останні крихточки добра. Нам тільки сповнилось Тринадцять, А […]
Зацвіло волошками безкрає небо синє, А донизу в поле сипнуло бірюзи, Позолотило сонце ще й колоски пшеничні, Аж дух перехопило від тієї краси. Для нас, для українців то кольори держави, Адже блакитне небо і золотистий хліб То міць її і сила, непереможність й слава, То ж треба, щоби кожен це […]
Низкий поклон живым! Вечная память ушедшим! Знаем, помним, скорбим… Всё отдавая, пришедшим… В памяти деда рассказ О героизме народа, Как было староста спас Целую кучу люда… Помним, гордимся былым,- Хоть и за окнами буря… Верим своим, волевым, Небо будет чище азура! Нас не сломать в трудный час,- Ведь мы потомки […]
Болить душа за українського солдата. Вже шостий рік війна веде смертельний бій. На кожного бійця чекає вдома мати. Безсонні, довгі ночі сповнені надій. Не забирайте молодість хоробрих хлопців. Ще жити хочеться і вірити в любов. Вони надія наша, справжні охоронці. За Батьківщину проливають власну кров. Війна нікого не […]
Моя земля! Краса куди не гляну! Там гори, небо і глибокі ріки! Я зачарована красою тою стану і для душі прийму найкращі ліки! Я чую соловейка тихий спів що сів собі спочити на калину. І жінка з поля йде легенькою ходою волосся завиваючи в хустину. Моя земля! Обвітрена віками! Де […]
Плаче Україна, плаче не дощами, Плаче моя ненька справжніми сльозами. Плаче щиро, сильно, Сорому не знає, Біль, бо неймовірний, душу розпинає. Ті, хто піклуватись мав про тебе, ненько, Всі вони зрадливі І твоє серденько занедбали, мамо. Знову обіцянки знищено так само, Знову ти нещасна, Знов немає віри, Бо усе те […]
Немов повітря свіжого ковток, Як сонця поцілунок в пору зимну Чи калинового намистечка разок Для мене ти, матусе-Україно! Рани твої болять – пече й мені, Ати співаєш, то і я радію. Чи поруч буду, а чи в чужині, Тебе ніколи зрадить не посмію. Нехай тепло замінять холоди Та квітуватиме постійно […]
Карпатська рута і калини цвіт, Тополі шум і пісня солов’їна.. Я був усюди, бачив білий світ, Та наймиліша серцю – Україна! Вона – мій дім, вона – моя́ земля, Тут все знайоме й дороге до болю, Тут золотяться колосом поля, І зажурились верби над водою. Моя́ країна – ріки та […]
О мій, Світе, калиновий, Чорнобривців мати. А твій запах малиновий… Скрізь навколо хати. Ой мій, Світе улюблений – Липи ароматні… Всі садиби голублені, Всі ліси ошатні… Ти мій, Світе, розморений… У настоях вишні, Та назавжди нескорений… Розквітаєш пишно. Ти мій, Світе, зарощений, Оповитий зіллям… Хоч війною потрощений – Геть піде […]
Цілує сонце колоски налиті, Яка ж бо щедра матінка-земля. Вкраїно люба, наймиліша в світі, Найкраща ти і зблизька, і здаля. Гостей стрічаєш ти із короваєм, Які з душею щирою до нас. Ніхто на тебе хай не посягає, Давала ж завжди відсіч ворогам. Вставала з попелу і розправляла крила, Барвінковим квітчалася […]
Моя мова – чарівна, родюча й бурхлива, Мов той люд і земля, де вона народилась. В ній – розкута спокуса літньої ночі, Різнотрав’я полів і спів солов’я, Дзюркотіння води, що втамовує спрагу, Тихий шелест колосся, що родить життя. В ній – рішучість стріли, невблаганність меча, Малинові хоругви й не скорені […]
У храмі Божім у неділю Вдосвітку служба почалась. Зібрався люд,мов на весілля І тут ,десь дівчина взялась. Побита, мокра і злиденна Вона до сповіді пішла, Зашепотіла так натхненно, Як ніби спокій тут знайшла. Слова злітали з вуст гарячих Палали-плакали свічки. Хтось співчував а хтось ставав ,, незрячий,,. Чужа […]
Впала Україна на коліна Знов несуть солдата з не війни. Не весілля буде в його хаті Молодий вернувся у труні. Не жона під образом голосить Не жона,то може й не вдова? А чого ж тоді у вісімнадцять Стала срібно-біла голова? То не мати у терпкій хустині Кольору стражденної […]
Зруйноване життя- Зламана доля, Нема вороття- В думках лише воля. Юні роки- Снігом на скронях, Вперед треба йти …. Ікона в долонях… Матері Образ- Сльози в очах, Серце із кров’ю Виштовхує страх. Молитва до Бога- Лиш би дійти, Прикрити собою- Там діти, батьки… Небо чорніє, Кулі летять, Земля маковіє- Кровопивці […]
О, мово наша, пісне солов’їна, Ти, наче пташка, в клітці золотій! “Рускій язик” висмикує пір’їни Із твоїх крил та не дає злетіти Над Україною, що ненькою зоветься, Над рідними просторами землі! І топчуть стежку солдатські берці, Та не стихають мудрі солов’ї! Бо рідне слово – то могутня сила, То зброя […]
І тільки так, під ковдрою з цих хмар, які – ось-ось, і дотягнусь рукою, завмерти у єднанні із тобою мій рідний краю. Скинути тягар нав’язливих думок. І просто бути маленькою частинкою тебе. Блакитне небо, поле золоте… Побачити, торкнутися, відчути, як річки стрічка швидко струменить, і вітер грає з вітами волосся. […]
Я ще мала, багато ще не знаю Не розумію політичних слів Але я чую, бачу, відчуваю, Що лихо рветься в Україну, у мій дім! Я бачу як страждають люди, Несуть героїв на той світ Що з нами далі, Боже, буде? Ще скільки буде у нас бід? Хіба не […]