Сказав: люблю. Так солодко душі… І будні не здаються більше сірими. І розквітають райдужно вірші: Повірила? Повірила! Повірила…
Поетична мініатюра
129 posts
Дві тополі край села – ніби вартові. Далеко бачать. Де млин водяний лише одна бульбона залишилась.Час… Прощай хатино, моя розрадо.Беруть діти до себе. Година вперед, година назад – життя не переведеш. …а ти далеко. І я – не поруч.Згадай забуте літо.
Не вірив наш вчорашній день у завтра… Але душа горнулася до неба. Є Бог на світі! Є на світі правда. І відтепер усе у нас, як треба.
Осінні дні похмурі та сумні, ще й вітер прохолодний б’є у спину. Депресії скажімо вкотре: “Ні!” — саджаємо тепла в душі зернину. 19.11.2020
Мені наснилися Жовтенькі чобітки. Вони ганялися За мною у тім сні. Благали їх купити Та з радістю носити. Не витримало серце Тих сліз ціле відерце, –Зжалімося,-казали очі, –Вони ж такі дівочі! А далі, розпочались, Скакання та гуляння. Тіло з ногами сперечались, Та встановлювали змагання. А мозок начебто здурів, Підтримував цю […]
ЯКЩО… Якщо ніхто твої старання не помітив, Не переймайся –Бог все бачив! Він зверху всі деталі запримітив, Бо він єдиний в цьому світі зрячий. Ти тільки не здавайся, дій Вперед рушай, прагни до мрій. Йому цікавий твій життєвий план, Як ти долаєш перешкод паркан. Не думай про минуле, не тіш […]
“Проза…” Чому ти такий сумний? Сумний? Це просто осінь за вікном… Вона одна бентежить моє серце… Але ж вона прекрасна! Золота… Прекрасна? Та що у ній прекрасного? Лиш слякоть й холоднеча… Що сковує груди і розділяє нас з тобою… Розділяє по різних містах, немов континентах. Але ж […]
Тот, кто с техникою связан, Об этом знать обязан. Когда захожу в онлайн, Параллельно кофе пью, Но в работе своей нахожу, Один навязчивый дедлайн. Но, как так, Укоряю я себя, Проработал, словно зря, Не заметил этот знак. Ведь в монтаже я давно, С премьер про работу веду. Это поручают для […]
Ну, здравствуй, осень! Ты так долгожданна!.. Я буду кофе пить… Давай со мной? Хандра на сердце… Просто всё печально… А знаешь, кто родной был,- стал чужой… Ну, здравствуй, осень! Ты так поседела!.. Меняешь образ свой, но не запал?.. Ты веришь, осень, я ведь тобою болела?.. В тебе нашла я для […]
Мой родной ЭДЕМ Хочу домой, в свою постель… Я путешествовать устала! Пусть будет новый тихий день, Без суеты автовокзалов! И поцелует детвора, Которая меня заждалась! И с городскою суетой, На время снова распрощалась! Уютный вечер у ТV. И ароматный чай на кухне, И электронное «Love», […]
Нехай засніжене віконце думок сумних не навіває. Весна вже скоро, буде сонце і все навкруг порозквітає! Вмостившись зручно в теплій ковдрі, смакуйте кавовий ганаш. І хай він буде, всім на заздрість, цей день щасливий ТІЛЬКИ ВАШ!
Весна! І листя молоде, зелене, Налите соком, спрагле до весни! І п’янкі вишні білі тягнуть душу з мене, Слова любові шепчуть, віють теплі сни.
Кохати. Мріяти. Радіти. Творити. Жити. Берегти. І цінувати, і любити, І в серці з вірою іти. Не сумніватись і не сумувати, Надії не втрачати по житті. Ковток повітря свіжого вдихати, Не рахувати, як минають дні. А жити, аби бачити світанок, І захід сонця із вікна Попри полОтняний серпанок. Від долі […]
Беремо сонячне тепло, Не дуже міцне.Щоб було Воно приємнеє на дотик, Бо ним огорнемося доти, Допоки тепло стане нам…. І хай би дощ вологу лляв, Таку тепленьку і прозору. А ввечері-на небі зорі Хай шепотять таємне нам. Про світ чарівний, море, квіти, Про гори, теплий свіжий вітер І про світанок […]
Легко дихати від безпам’яті, І писати, писати в стіл, Сторінки, що із серця вирвані Та складати в шухляди пусті. І не варто читати, насамперед, Бо воно не роз’яснить те, Чому не впізнали автора Раніше, а тільки тепер.
Роззирається корова: де подруги? На лугу – одна… Що тобі,грушо, не вистачило ? Води? Любові? Всохла… Ти не вірила моїм словам.Сміялась! Зелена юність. …а мама квіти поливає.Своїми хоче руками. Вдача – пані гонорова.Діждатись – вже роки пройдуть..
Зовні ми – ніби ті самі,та в душі іншими стали. * * * Непевний нині час.Як і майбутнє. Теж невідоме. * * * Хапнув повітря ковток і що ? Ще на мить продовжив життя. * * * Не хочу я сон перебивати: бачу у ньому себе. * * * Я […]
Доля всіх , лише починаючись, одна. А далі – різна. * * * … і прийде літо, з росою на траві, з гудінням бджіл. * * * Ми існуємо тільки разом: ти – це я, я – це ти! Завжди! ** * Кажуть, людина людиною багата. Пам,ятаймо це! * * […]