По дзвінких піду я шпалах
Думати й зорить
В небі жовтім жару спалах
Рейок стрілка мчить

В залах станцій хмурих буду
Спати, тремтячи,
Як не витурять приблуду
Вартові вночі

А тоді мрійливий спогад
Прийде в сотий раз
Пані, що пустивши погляд,
Сіла в перший клас

Що красуні благородній
Вся моя любов?
Синьоокої безодні
Не побачу знов!

Розділю цю тайну з другом
Пожартую з ним
У той час, як вітер лугом
Теплий стелить дим

І з усмішкою гидкою
Він промовить: «Ба!
У сміття кинь книжку свою,
Бідна голова»

29.03.2020

Автор публікації

Офлайн 5 років

Pavorit

20

Коментарі: 6Публікації: 8Реєстрація: 05-04-2020