Так далеко на небі, так високо, у колисочці-човнику місячнім, Обійнявши ведмедика білого, спить спокійно малесеньке сонечко. Уночі воно сяє як зірочка, в хороводі пливе мільйон тисячнім, І так весело й радісно там йому, тільки манить його так віконечко. У віконечку світло вже вимкнено, буде спати матуся ріднесенька. І щоразу вдивляється […]
Сюжетні, драматургічні вірші
146 posts
Лестница в небеса… Голос Ангела тихий… Вновь плывут облака… И ты на ступене открытий… Неужто, Боже, так жил,- Что нет ни родных, и не близких? А, может, я согрешил, И, Господи, падал так низко? Иль, правда, вспомнилась мать – Такая родная старушка… Конечно, откуда же знать, Сколь ей накуковала кукушка?.. […]
«Пам’яті жертв теракту 11 вересня»… Близьнюками були башні Підло врізався літак! Люди голосно кричали Називали це теракт! Терористи знахабніли Захопили літаки І направили на гибель Як від цього утекти? Люди плакали, ридали Бо квиток, лиш в один бік Ці жахи я пам’ятаю Хоч минув, не один рік Потім башти […]
Пригадалось раптом наостанок Яблуневого саду рожеве цвітіння, Живий погляд живого батька, Мов промінь забутого покоління, Яке врятувало блакитний Всесвіт Від мороку кривавої Смерті… *** 14 березня 2016 року. Село Переселення Київської області Посвята батьку Степану (1917-1983) ІЛЮСТРАЦІЯ: Мій батько Степан Микитович і я (школяр) в нашому […]
По торной колее дорог, Пройденных многими когда-то, Шел где-то кто-то до заката, Не миновавши мой порог. В холодном пламени заката Просил приюта и воды, Но «Как бы не было беды!» Себе сказал я суховато. Под серым солнечным не-днем Стояли оба у порога, Я был – покой, она – тревога, И […]
1 Я хотів би усі багатства блакитного світу Покласти обережно до твоїх ніг, Я хотів би променем рожево – світлим Зазирнути несподівано в твої очі … 2 Як віднайти ті ніжні навіки слова, Що втішать твоє скорботне серце, Щоб загасла твоя […]
1 Раптовий спалах Пам’яті кіно, Друзі пригадались Не бачились давно… 2 На кадрах пам’яті Дивні сюжети – Обличчя червоні, Портрети-багети… 3 Друзі-диваки Ковтають вино І тремтять руки, Немов у кіно… 4 Березовий гай І друзі-школярі, І життя через […]
(РЕАЛЬНА ІСТОРІЯ ЖИТТЯ І ДОЛІ УКРАЇНКИ ) 1 Скільки радості і скільки страждання Доля золотого сонця подарувала Тобі : Смерть брата і перше навіки кохання І вінчання щастя у місті Севастополі… 2 Я пригадую твої печальні блакитні очі, Коли загинув твій рідний […]
1 У просторі спогадів радісно Бачити живого батька, Блукати осіннім садом, Збираючи червоні яблука… 2 У просторі спогадів – сонце Золотить срібні роси І тому болить моє серце, Проливаючи скорботи сльози… *** 19 лютого 2016 року. Село Переселення Київської області […]
Все, що мудро – непросто, Все, що просто – занадто важко… Чи просто дивитися в небо І бачити просто Пташку, Яка просто літає, Шукаючи Просто Поживи?… Чи просто молитися Богу І одночасно Просто У Нього вірити?… Чи просто іти дорогою, Не пояснюючи нікому Куди?.. Чи просто, отримавши бажане за вимогою, […]
Она умоляла: ” Только живи!” А он лишь сейчас её понял. Она ведь сгорала в любви, А он не смог, недопонял. Их души были близки, Как зеркала отраженье. Ночные беседы влекли, В них были счастья мгновенья. Потом встреча, что так коротка… Она не мечтала – случилось. А он всё спешил, […]
Не хочу вставати вранці. Туман – молоком крізь пальці. Усмішка у батька хитра. Я підліток й трішки дика. А ліс уже кличе тихо. Птахи гомонять, без крику. У соснах гойднулась шишка І спати вже хоче мишка. Не хочу іти – сумую(( А батько вперед крокує)), Упевнений і веселий, Він пурхає, […]
Чатує вечір на когось димно, Іду байдужа й для всіх чужа, А під ногами тріщить противно Жовтогаряча хрумка іржа… Автобуси і хризантеми… Вітрин вогні… Навпомацки простую в темінь… Болить мені… Хотілося дощу, натомість – Гірка вода… В мені, як тісто, підходить злість… І осіда…
На старому горищі Серед мотлоху і порохів, Загубилось найкраще- Історії давніх років. Серед книг перечитаних, З пожовтілих сторінок, Виглядають розгублено, Сухий глід, ще й барвінок. Ковдра сіра й пошарпана, Кольори пам’ятає свої. Календар, сторінки відірвані, Ще фіксує щасливі дні. Пам’ятає горище звуки, Сміх і радість різдвяних свят, Як збиралися діти […]
Безразличие Ветер распахнул моё окно, И ворвался ледянящий холод. В комнате пустой совсем темно, Меня одолевает жуткий голод. Мамочка, скажи, ты где сейчас? И за что со мной так поступила? Звал я в тишине тебя 100 раз, Зачем ты сердце в камень превратила? Я просил, лишь помощи у […]
Коли чекаєш, так багато часу, І так повільно скапує він з вій, Як миро з древнього іконостасу У церкві дерев’яній, родовій… Коли ти наодинці – мало місця Лише твоїй самотності й думкам… І так багато підвіконню місяця… І так багато холоду шибкам… І так тобі байдуже, хто сьогодні Порвав струну, […]
Исповедь нерожденного Мама мне не пела на ночь колыбельных, И не исполнял снов моих заветных. Не сидела ночью у моей кроватки, Тихо не шептала: “Спи сыночек сладко”. Мама не играла вечером в игрушки, И не засыпала рядом на подушке. Не держала зонт у нас над головами, Никогда я […]
♥Останній лист додому Я вперше взяв у руки автомата, Я пам’ятаю сльози на очах Старої неньки… Гордість тата, Коли я взяв у руки автомата І страх. Та я мовчав. Я відчував, що буде там нелегко, Що будуть гинуть друзі й вороги В снігах прокляті… Темне пекло, Я відчував, […]