lilohehka Ми всі один одному “бувші”. Один для одного далекі. Ми всі один одному близькі і одночасно чужинці. Ми всі тимчасово рожденні. Без права прожити вічність. Ми всі травмовані часом. Чекаємо щиро на ніжність.
Сюжетні, драматургічні вірші
146 posts
lilohehka Всі сильні люди – завжди сміливі. А власні думки – завжди вбивають. Що кажуть про мене це не важливо. Важливо лиш те, що в той час відчувають. Що перше з’їдає любов – це мізки. Та так віртуозно що й не помічаєм. А злість і образи на нерви тиснуть. Тримати […]
lilohehka Ти знаєш, Я пройшла все те що й ти. Та не здалась,не стала стервом. Ішла крізь терни до мети. Безжально оголяла нерви. Ти знаєш, Кожен раз втрачала віру у любов. Воспламеняючи її як Фенікс. Ішла крізь осуд і ненависть, знов Обкутуючи серце об колючі терні. Ти знаєш, Втрачала віру […]
А довірять сьогодні -гірше ніж палить! Слова у сьогоденні,то порожні звуки. А все що обіцялось те згорить за мить. Навзаєм за любов ти маєш лиш розлуки. І у тих людях яких знаєш ти. Сидить ще не одна людина. Це може бути Янгол або поріддя сатани. І щоб це зрозуміти минає […]
“”””””””””””””””””””””””””””””””” При дорозі калинонька віти похилила. Пам’ятала дівчинонька як козака любила. Як цвіла ,мов наречена, ранньою весною, І як мріяла ,що стане вірною жоною. Пам’ятала дівчинонька палкі поцілунки, І як вірила у щирі, правдиві стосунки. Що вона ,як та калина ,до сонця […]
И снова приближается рассвет… Тебя любимый больше нет. Я призрачно у алтаря сама стою! И понимаю ты призрак, Но, я тебя люблю! Мне утешения чужие не нужны! Мы были жители одной страны… Зачем распорядилась так судьба? Зачем вломилась, в жизнь чёрная орда? Мы ждали радостью свадьбу свою. Говорила тебе, […]
Холодный вечер, скоро ночь Она сидела у окна, пила из самовара чай. Давно холодный как и все, что в этом доме, и душе. Она ждала его уж вечность Она ждала а он не приходил – Какая мука, где он ходит, Где носит его по ночам. Уже б спала давно но, […]
…Она несла в руках отвратительные, тревожные желтые цветы… И эти цветы очень отчетливо выделялись на ее весеннем пальто. Она несла желтые цветы! Нехороший цвет!... И меня поразила не столько ее красота, сколько необыкновенное, никем не виданное одиночество в глазах!.. М. Булгаков, «Мастер и Маргарита» В моїй печалі голосу немає І […]
Хризантеми Елена Порицкая 2 Хризантеми Елена Порицкая 2 Хризантеми у садочку в мами… Пахнуть через роки …довгого життя! Згадую, я хату згадую, я маму … Запах цей несе в дитинство, в забуття, Сьогодні через скільки років, згадую, я матір свою знов… Її руки, погляд ніжний, і ласкавий, що дала ти […]
Шумлять вітри, вигадують мотиви, Легенди із лісів моїх дрімучих, Де тільки виростають сосни і кропиви, Простори із пісків сипучих. Десь пробігала одинока лань, Котра хотіла лиш води напитись, А там попереду нестерпна глухомань, Покинута людьми, що дали обіцянку залишитись. Ліси туманами невтішно накривались, І вже напевне їх ніхто не перейде, […]
СЕРЦЕ СОБАКИ Він дуже любив свого пса, надто сильно, Бо з ним ще з дитинства безстрашно і вільно, Бо з ним і радіти, і плакати можна, «Ніхто так не вірний», — подумає кожен. Збирався на службу хлопчина. Нелегко Сказати: «Бувай, я поїду далеко!» А Джек похилився до ніг, добрі очі […]
А смерть щодня дивилась тобі в очі, Ходила за тобою дихаючи в спину, Страшна, жорстока, твої дні і ночі Забрала жадібна,залишивши єдині: Лиш віру що живе в твоєму серці Й бажання вижити в нерівному бою, Сміливо плюнувши в обличчя смерті Над прірвою ти йтимеш без жалю… Не кожен так зуміє […]
Цієї ночі місяць у повні, Ти збираєш цілющі трави, Ти готуєш магічні чари, Ти ідеш з дому у справі. Цієї ночі ти не належиш Ні мені, ні собі, ні йому. Ти сьогодні знову збрешеш, Ти стоїш на самому краю. Танцюй! Танцюй, моя люба! Нарешті скинь тісний корсет. Сьогодні […]
Вже цілий рік Вас бачу в цьому парку, Напевно Ви поблизу десь живете? В руках біліє лист й поштова марка І в сторону до пошти Ви ідете… В очах задума, втома і надія, І вираз цей не змінює на інший, Яка ж неповоротна безнадія Карає Вас щодня все більше й […]
ПАМ’ЯТАЄШ , МАМО ? Кожного дня фрагменти пам’ять намотує, мов кіно-плівку. Пам’ятаєш, мамо : я ще посиджу поряд твого вікна! Ти холодне пальто зняла, Ти промокла уся до нитки, Я долоні твої зігріла.. День картинками в пам’яті, Уривками сна. Чорно-біле, Минуле біжить куди? Поясни? Не кіно… А я відмотати хотіла, […]
І щось кажи чи не кажи, Сплануй втекти в інші галактики. Навіть якщо не має практики – Все добре поки є у тебе “Ти”. Втрачай чи не втрачай, Сумуй, радій, навіть казися, Ці відчуття звідкись взялися І зникнуть так самісінько як чай. Поки холоне в чашці кип’яток, Усе гірке стає […]
Найближча людина, То мама чи тато? А може бабуся, а може дідусь? У кого поради я можу спитати, Я кожного з них засмутити боюсь… Хто ближчий із них? Хто дорожчий за всіх? Ніхто з нас, не скаже про все це, напевно.. Ми любимо їх, ми цінуємо їх, Хвилюємось часто, і […]
Збірка “31 квітня” (вибрані поезії 1997-2004 років) 71шт *** Ти був поет, я – твоя мрія, У тебе ожила надія… Я ж хвилі рахувала, Усмішку на вустах ховала. Як добре бути мрією поета! Скажу вам, друзі, по-секрету… *** Не вчи мене поезії писати, Не вчи змагатись за слова, Розпусна рима […]