«Сторож, Батько-Час, весь сивий і зігнутий Йшов зі своїм стривоженим псом, шкандибав Вздовж берега крізь […]
Верлібр
858 posts
Винахідникам колеса. Щиро. Метелик-гетера на ймення Медея Летить до своєї Колхіди драконячої, Де зуби стають гоплітами мідновбраними: Проростають списами гострими Із землі цегляної втомленої – Землі пізньоцвіта, Що зорана круторогими […]
Березоль має імено таємне – Тристан – Синьооким кельтом за порогом хати Сірочубого батька Часу – Злого Кроносу – повелителя жнив Шукає шляхи відбілені, Заморочені-заворожені, чужі і не наші До серця дівчини на ймення Смерть. За порогом Сатурна-Кроноса Брат Місяць серпом-ножем Стинає колоски стиглі зірок: Синє зерно собачого Сіріусу, Червоне […]
«Горіти хочу? Бідкатись негоже. Не хочу? То даремно скарг луна. Живлюща смерте, втіхо навісна! Хто […]
Під лисими зорями, Над пухнастими хмарами Лечу У снах. Де ти, Конфуцію? Запитую себе вкотре Плямуюючи білий папір Ієрогліфами – Чорними круками знаків Поцятковую. Пензлем. Будую вежу Малинових Горобців У снах. Каміння так само важке Як на кожній будові: Готичного замку Чи романської базиліки У Царгороді мрій Чи Вавилонської вежі […]
Темні спогади Сонця Про віки невблаганної тьми, Коли світло було далеким І світ не пізнав себе. Світлі спогади Сонця Про почвар, що вовтузились У намулі теплому Часів папороті, Про людей, що ліпили глеки, Шанували коней і світло, І мислили зорями. Коли світ ще був молодим, Коли простір міряли кроками, А […]
Сотні сонць гарячих Моєї Вітчизни загірної, Замріяної як папороть, Сонць, які запалював І гасив наче воскові свічки Весляр мовчазний Харон, Легко Торкаючись води важкої і чорної кінцями пальців десниці (Темна ріка). Легко Забути ім’я – своє і чуже, А потім згадати Знову і знову (як Сонце). А ти думав за […]
Кібела кидає важкі зерна В зораний ґрунт Аркадії Орачами-кіклопами – Велетами залізного плугу, Що зазирають за пагорби Оком своїм вогненним І думають, що то не зерна, а зорі, Що то не Аркадія, а безодня У якій все розчиняється І все народжується. Навіщо вони ріжуть плугом Камінну землю кентаврів? Хіба не […]