Верлібр
862 posts
«Сторож, Батько-Час, весь сивий і зігнутий Йшов зі своїм стривоженим псом, шкандибав Вздовж берега крізь […]
Винахідникам колеса. Щиро. Метелик-гетера на ймення Медея Летить до своєї Колхіди драконячої, Де зуби стають гоплітами мідновбраними: Проростають списами гострими Із землі цегляної втомленої – Землі пізньоцвіта, Що зорана круторогими […]
Березоль має імено таємне – Тристан – Синьооким кельтом за порогом хати Сірочубого батька Часу – Злого Кроносу – повелителя жнив Шукає шляхи відбілені, Заморочені-заворожені, чужі і не наші До серця дівчини на ймення Смерть. За порогом Сатурна-Кроноса Брат Місяць серпом-ножем Стинає колоски стиглі зірок: Синє зерно собачого Сіріусу, Червоне […]
«Горіти хочу? Бідкатись негоже. Не хочу? То даремно скарг луна. Живлюща смерте, втіхо навісна! Хто […]
