Дорога в праліс років відлюдника Я прокладав її тростиною синього жайвора: На перехресті дім мурований із бамбуку – І кричить наді мною Вічність Ім’я одвічного крука – володаря німоти. Піти й не вертатись (під якими зірками!). Імена, імена, імена – тих, незабутніх. Мертвих поетів і вершників. Келихи, келихи, келихи – […]
Верлібр
862 posts
Нитку одну, Аріадно, Кладеш в руку – мені, У долоню, Що збагачена досвідом бронзи Меча. Нитку овечої вовни Рогатих кудлатих бербекульок – Володарів дзвоників – калатал безтямних, Що віщують заграву Над пустищем пагорбів Вапнякових і диких Як все кам’яне. Вістрям меча-спати Пишу епізод Тої казки сумної, Яку Колись елліни Розкажуть […]
«Коли б мені було додано ще трохи років, то в п’ятдесят я б взявся би за вивчення Книги Змін і зміг би уникнути великих помилок.» […]