Весна прийшла, дощем на землю впала,
Холодним вітром принесла тепло,
Природу, досі мертву, привітала,
Яскраве сонце в небі припекло.

Навколо все почало оживати,
Ще трохи і дерева розцвітуть,
Земля приміряє квітчасті шати,
Птахи свої пісні нам принесуть.

Тепло, яке недавно тільки снилось,
Прийшо, бо вже настав для нього час,
У перехожих посмішки з’явились,
Такі щасливі ходять попри нас.

А в тебе досі сльози на обличчі
І на душі ще не пройшла зима,
Порізи на руках такі пекучі –
Здається, що надії вже нема.

А може є, вона завжди десь поряд,
Та ми не помічаємо її,
Проходимо, відводячи свій погляд
Кудись у нікуди, немов сліпі.

Але змінитись може все раптово,
Лише поглянь, навколо озирнись
І просто, наче зовсім випадково,
Комусь із них щасливо усміхнись.

Візьми мене за руку, полетіли,
Високо так, у небо, до зірок,
Де крилами й птахи не тріпотіли…
Потрібно лиш зробити перший крок.

І холод той пройде, весна загляне,
Хоч скільки не ховайся під плащем,
Десь звідти, з неба, що у хмарах рваних,
Кохання ще накриє нас дощем.

Автор публікації

Офлайн 6 років

Oleg Бойчук

14

Коментарі: 0Публікації: 6Реєстрація: 06-04-2020