Надмінно й розважливо нагло,
Стираючи душі й чуття,
Нове наступає безславно,
Старе відійде в небуття.
Схопивши мотузку надії,
Крокує стежиною мрій
Нове… Але, враз зрозуміє –
Не спиниш перебіг подій.
Новим побуло так недовго,
Блиснуло, хизнулось і ось:
Новому новому дорогу
Так прикро звільнить довелось.
І знову розважливо нагло,
Стираючи давнє життя,
Нове наступає безславно,
Старе відіходить в буття.

Думок на тему “Про старе і нове”
Вразила поезія глибиною філософських роздумів, несподіваним сюжетом, спробою дослідити ці суспільні явища нашого життя….