Не вір чуткам, вони лише примари,
В них змісту – як у карканні ворон.
Тебе чекає слава, Вольдемаре!
Тебе чекають подвиги і трон!
Ти ліпше прислухайся до надії,
Що підставляє бідному плече,
І той, хто нині глузувати сміє,
Той завтра кров’ю наглою стече!
Найкращої нема за помсту кари
Для всіх самовдоволених нахаб!
Не вір чуткам, маленький Вольдемаре!
Ти – княжич, Вольдемаре, а не раб!
Думок на тему “Колискова…”
Цей твір несподівано став моїм улюбленим Вашим твором! Особливо сподобалися 2 перші рядки. Вражає влучність порівння чуток з карканням ворон.
Не сподобався лише рядок “Найкращої нема за помсту кари”. Тут найвищий ступінь порівння замість вищого. Можна, наприклад, так: “Та кращої нема за помсту кари”, “Ще кращої нема за помсту кари”, “Знай, кращої нема за помсту кари”. Можуть бути ще варіанти, але “найкраща за помсту” не звучить)