Поет зродився із землі ланів медових
І у віки назавжди свій залишив слід,
В часи важкі відтворював у слові
Своїх думок безмежний дивосвіт.
Земля поета колосилась житом,
Плекала у гніздечку солов’я,
Батьківський дім, дощем-росою вмитий,
Скріпив талант незламного митця.
І кожен день, й безсонними ночами,
Коли перо виводило рядок,
Поет, неначе пензлями, словами,
Змальовував глибокий світ думок.
Перо невтомно молотом кувало
Розлогі літери в рядків живий потік,
Стирався аркуш, ро́ки пролітали,
Але слова залишились навік.
Він бачив світ таким, як на долоні,
Описував сучасність без прикрас,
Землі своєї радості і болі
Залишив в творчих обріях для нас.
Поволі дні злітали за роками,
Вогонь життя поета догорів
Та він до нас вертається книжками
Старих бібліотечних стелажів.
Його слова лишилися у спадок
Для нас і для майбутніх поколінь,
Сам автор, мабуть, мріяв, щоб нащадок
Вирощував із них врожай прозрінь.
Нехай століття лине за горами
І нам несе намисто нових днів,
Поет живий, він завжди буде з нами
В піснях, поезіях і витворах митців!
Автор публікації
Авторка поетичної збірки "Світанок", володарка номінації «Наймолодша авторка виданої друком збірки поезій в різних жанрах» Національного Реєстру Рекордів України
Титул: Автор місяця (Травень 2021)
24 вподобання користувачів у травні
2 коментарі “Поет”
Поетично, барвисто, щиро. Є глибина психології та філософських роздумів. Майстене володіння українським Словом. Вражений
Дуже гарно і майстерно. Наповнений думкою.👏👏👏