Прийшла зима – на річці лід прозорий
І білий сніг упав в росу,
Та незважаючи на холод
Люблю зимову я красу.
В садку стоять в задумі вишні
І тихо мріють в білій мглі,
Люблю, коли сніжинки пишні
Летять від неба до землі.
Гуляє віхола по полю –
Мете снігами по землі.
Я так люблю, коли зимою
Неначе казка на дворі.
____ Збірка “Світанок”____
3 коментарі “Зима”
Я теж люблю зиму. І Ваш вірш)
Чудовий вірш в класичних традиціях української та російської поезій 19-20 сторіч. У цій традиції є Пушкін, Блок, Єсенін, Шевченко, Леся Українка, Антонич та ще багато талановитих поетів Дуже поетично, барвисто-пластичні образи, глибина думок та протору створюють “пишні декорації” до поетичного образу зими, розкриваючи духовний Світ ліричної героїні та Автора. Вражений
Гарний вірш, заскучив трішки за снігом)