1
Ми будемо вічно жити
На перетинах забутих снів,
Кохати, сміятись, летіти
До вічних смерекових лісів…
2
Шукати воду джерельну
Просвітлену вічним сонцем
І йти поволі на Говерлу
З добрим і гарячим серцем…
3
Стояти на вершині Говерли,
Милуючись небом блакитним,
Ми дихаємо, ми – люди,
Ми будемо вічно жити !!!
***
Київ. Воскресенка. 18 червня 2020 року. 04: 20 годин.
Посвята Юлії Е.
ІЛЮСТРАЦІЯ. : Гора Говерла. Краєвид з вершини Говерли. Світлина. Джерело: інтернет
Автор публікації
Поет, драматург, художник, журналіст, мистецтвознавець, письменник, автор книги поезій-апокрифів "ГОЛГОФА ",
(Київ-2013), публікацій, картин, книг (історія України, філософія, архітектура, образотворче мистецтво).
Титул: Яскравий коментатор
Титул: Небайдужий читач
2 коментарі “СТОЯТИ НА ВЕРШИНІ ГОВЕРЛИ”
04: 20 годин.
Неправильно. Просто 04:20.
Людство живе на планеті Земля віками і буде вічно жити….Я так думаю , але поет має право нести суспільству навіть власні ідеї з метою провокування роздумів читачів над сенсом людського життя.