(Поема-апокриф).

***

 Господи, Господи Ісусе,

Я бачу видіння від Господа :

 Я відчуваю сьогодні

 У просторі кленової алеї

Доторк Вічності осяйної

Царства Небесного…

Я відчуваю, як Господні Янголи

Торкаються кінчиком крил,

Кольору яблуневого цвітіння

Мого самотнього серця

І стає радісно мені, що

На золотому світанні

Я побачу зоре – ясну Вічність

Царства Небесного,

Я побачу Господа Ісуса Христа

На золотому троні,

Оздобленому діамантами,

Алмазами, сапфірами,

А на голові Господа –

Корона золота …

Я відчую у цю миттєвість,

Я відчуваю, відчуваю

Господній погляд

Господніх очей блакитних,

Що пронизують сяянням,

Зоряним сяянням

Моє самотнє серце…

Але я вже не самотній

У Царстві Небесному-

Зі мною Господь Ісус-

Праведний Цар

Царства Небесного,

Зі мною Богородиця –

Пресвятая Діва Марія,

Зі мною Господні Янголи,

Які служать Господу…

І говорить мені

Один Господній Янгол,

Що має очі блакитні :

« Ти скоро побачиш

Сонцеясний простір

Вічного Життя з Богом

У Новому Єрусалимі,

Де квітнуть рожеві троянди,

Де є Дерево Життя,

Там люди не плачуть,

Ковтаючи сльози,

Як ти, колись плакав

На могилі батька…

У Новому Єрусалимі

Не помирають люди,

Праведні люди,

Які постраждали за правду,

А Господь воскресив їх

Для Вічного Життя,

Вічної радості любові,

Вічного та соборного єднання

Господа та людей…».

Так говорив мені таємно,

Янгол Нового Єрусалиму

 Увечері пізньої осені,

У просторі кленової алеї,

Де я блукав, шукаючи

Вічність Царства Небесного,

Вічність Божих Законів,

Які перемагають Смерть…

«Смерть переможена навіки,

 Воскресінням Ісуса Христа –

 Первістком із мертвих,

 Що став навіки живим та

Царює в Новому Єрусалимі»…

І це були останні слова

Господнього Янгола,

Який дивився на небо,

Дивився на Царство Небесне,

Шукаючи золотий трон

Господа Ісуса Христа…

Слава Господу!

***

 

Київ. Вулиця Двінська. Алея. Зима. 2 – 3 грудня 2012 року.

Автор – Валерій Кучеренко

 

ІЛЮСТРАЦІЯ: Янгол Нового Єрусалиму. Художник Валерій Кучеренко. 2009 рік.