Можна побачити очі,
Ніби весна усміхнулась,
Тішить чарівна жіночість,
Щастя незвичне відлуння.
Зразу хіба зрозуміти,
Віку якого ця жінка,
Кажуть тримається істин,
Жити від квітня до квітня.
Слухає дихання жита,
Жайвір співає незвично,
Зранку росою умита,
Личко з рожевим відливом.
Завжди добро розсіває,
Поле здається усюди,
Радість розсипле, мов ангел,
Інших вона не осудить.

2 коментарі “Від квітня до квітня”
Super! У цьому вірші – велика істина життя!!! Кожна людина щосекунди вибирає свою долю, це так чудово. Усе в наших руках.
Спасибі за прекрасні рядки, Ліза
Дякую Наталія! Все залежить від нас самих.