“Ах, поистине, будь в каждом государстве справедливые, словно Джованни Мочениго, и мудрые, словно Самуил, издатели, которые в своих лучших качествах стремились бы походить на Эльзевиров, то каждое из этих государств, безусловно, смогло бы породить бесчисленное количество таких людей, как Ламетри, Болингброк, Фейхо-и-Монтенегро, Джамбаттиста Вико и Христиан фон Вольф – в […]
Daily Archives: 18.11.2021
Не видно похмурих деньків,За сяйвом квіток пахучих,Садок мій, Едем на землі,Мороз став лишень рішучим. Сьогодні зібрала в букет,Відраду, барвисту осінь,Мабуть, хризантеми творець,Не зміг би таїти гордість. Погода спізнала чимраз,Нові незвичайні зміни,Тож листя злітало нараз,А квіти…весніти вміли.
Плюють у душу вміло, філігранно, Галопом йдуть, не скинувши взуття, Журбу під щастя зводять так старанно, Життя минає, йдуть без каяття. Слова, як вістря, застрягають в душу, Злітають в серце, як шуліка ввись. Тепер поволі витягати мушу Та ти живи: не бійся, не журись. Щоб так майстерно плюнути у душу, […]
“МЫ ОСТАНЕМСЯ В СУДЬБЕ ДРУГ ДРУГА” В начале декабря небо уже спускало на землю красивые белые снежинки, которые хотелось поймать, которых хотелось коснутся губами как будто поцеловать. Хотелось с ними гулять и видеть, как они летят вслед за тобой как украшают город, в котором живёт. Как уже наполняются рождественским и […]
Можна побачити очі,Ніби весна усміхнулась,Тішить чарівна жіночість,Щастя незвичне відлуння. Зразу хіба зрозуміти,Віку якого ця жінка,Кажуть тримається істин,Жити від квітня до квітня. Слухає дихання жита,Жайвір співає незвично,Зранку росою умита,Личко з рожевим відливом. Завжди добро розсіває,Поле здається усюди,Радість розсипле, мов ангел,Інших вона не осудить.
Чи ми з Поділля, а чи з Волині, З Полісся, а може із Буковини, Із Слобожанщини чи Прикарпаття Чи Наддніпрянщини, усі ми, браття Пишаймося тим, що ми українці І не дамо, щоби зайди-чужинці У нашому краї хазяйнували, Матінку-землю вкраїнську топтали. Ворог хай знає – нас не скорити, Вільно й щасливо […]