Світліє ніч. Вже ночі досить, Бо час для іншої пори, Іде зоря красити коси У малинові кольори. Виводить вітер на сопілці Якісь мелодії нові. Чому ж так сумно перепілці? Що загубила у траві?
Daily Archives: 15.07.2021
9 posts
Ми? І знову рана, знов болить… Щасливою ж була́ та мить! Не знаю, чи надіти крила? Літала я – та загубила Ти їх безжалісно підтяв… І розум правильно сказав: “Не треба, йо́го не тримай – лиш обіцяв тобі він рай!“ І ось – довірилась йому… Болить – душа ж бо […]
ТЕБЯ, ПРИДУМАЛА НОЧЬ” Когда я думаю о тебе я смотрю на звёзды, чтобы в них увидеть тебя. ГЛАВА 1 Жаркая июньская ночь решила освежиться под проливным тёплым дождем и насладившись им спустя полчаса, теперь отдыхала наслаждаясь его свежестью и ароматом. Он тоже целых полчаса слушал летний дождь стоя перед открытым […]
” ФЕЯ” Капельки летнего дождя, в которых отражались все цвета радуги собрались в нежный бутон и превратились в красивый яркий цветок, несколько капель упали на мокрую от дождя землю и на ней образовались крошечные следы и там где были эти следы на стебле необычного растения появились тонкие зелёные листочки. Луч […]
Яка неймовірна навідала спека,І жодної в небі немає хмаринки.Амуру стрілою поцілить нелегко,Хотілось присісти в такі ось хвилинки. Рятунок йому Магелланові хмари,Скоріш у відпустку, пора відпочити,Там зорі ласкаві, та дивні тумани,А землю заллють неабиякі зливи. Тепер і додому летіти спроможний,Він швидко за діло береться в дорозі,Поглянь-но у полі блакитні волошки,Такі неземні […]
Не говори о времени, не надо, Сегодня мы живём, а завтра–нет. Сегодня, провожая все закаты, Не знаем, встретим ли рассвет. Не говори о времени, не надо, Живём лишь раз, Всего лишь раз, пойми. Кого-то мы с улыбкой провожаем, Не зная, кого завтра встретим на пути. Боимся шаг, боимся два навстречу, […]
“Прибульці” Чи є десь в космосі глухому брати по розуму у нас? Спокою не дає нікому питання цього резонанс. Мені здається:таки було, що був із космосом контакт; І НЛОшників прибуло до нас чимало. Це є факт! Вони в усьому нам подібні: ноги дві ,руки, голова… І база ніби в Україні… […]
. . МУРЧИКИ І МУРОЧКИ МОЇ… . .Виглянула я на своє велике охайне подвір”я перед хатою – світлицею і серденько моє зраділо: надворі була справжнісінька сонячна весна. . .Поважне яскраве сонце поволі піднімалося вгору, ніжно зігріваючи ще холодну чорну землю своїми теплими променями. А вранішнє […]