Осінь… дощі, сумовита мряка,
Сонце сховалось, спочити зранку,
Темрява… сіра, зненацька хмара,
Диво закрила, небесних райдуг.
Знову душа в унісон природі,
Зовсім поникла, в глибокій тиші,
Чути нікого не хоче, схоже,
Зараз понурий, мінорний вибір.
Нащо журби занадто багато?
Музика Всесвіту знає ноти,
Звісно життя подарує свято,
Звуки мажорні, розпалять вогник.

2 коментарі “Музика Всесвіту”
Правда! Усе вчасно і так прекрасно… Як і Ваша поезія!..
Дуже вдячна вам Наталія за коментарі!