Мій корабель поплив у майбуття ,
На ньому все , моє життя.
Там радощі, печаль та смуток,
Та мій затьмарений розсудок.
Пливе усе, що було, що буде,
Та тільки знаю я одне,
Що Мрії – в житті головне.
Закінчила школу , вступила до ВУЗу,
Тільки на науки буде спокуса.
На світле майбутнє , на довгі літа ,
Щоб завжди довкола підтримка була.
Та головне у житті моя мама,
Ніжна, рідна , красива , кохана.
Її я більше за життя люблю,
Щоб вона раділа усе я зроблю.
Для мене вона є сенсом буття,
Добра, світла, мила , моя.
Закінчу я вуз, буду працювати,
Майбутню сім’ю почну будувати.
Мій хлопець буде красень кремезний,
Наче Аполон красотою небесний.
Буду кохати його до нестями,
Та обіймати ніжно руками.
І далі у двох , перешкоди будем долати,
І на незгоди не будем зважати.
У кожного мрії , і всі вони різні,
Та щоб їх втілити ,треба нерви залізні.
Все буде гаразд, не можна здаватись,
Але головне не задаватись.
Дякую всім хто прочитав,
І щось потрібне для себе взяв.