Для голосування необхідно авторизуватись

Роздуми

І знову осінь та ж не така, як досі.
Холодний вечір чи камін у домі?
Дощ за вікном щось розказати хоче,
А телевізор  все про КАРАНТИН грохоче.
І ми за масками ховаємо обличчя,
Це так знайомо й по новому досить.

Життя минає, і шукати змісту
у поворотах долі це собі дорожче.
То  як же зараз жити оптимісту?
Усе порожнє… Чи на половину повне?
Якби ж то ми знайшли собі міцну опору,
то не блукали б люди в нестабільних буднях.

Ще буде час на мрії і будови,
А виживати треба тут і зараз!
Робити все на відстані і з дому.
А всі рівняють: «Легше, як у Середньовіччі».
Ну так, тоді не було Інтернету.
Не знали всі хто, де, коли і звідки.
Але ж і зараз ти не віриш вістці.
То ж все не правда, то «масонська змова»,
Або невіруючих треба приструнити.
Та ні, то біологічна зброя,
Бо ж це не міг кажан той вірус розпустити.

От і не знаєш, чи ще довго бути,
На паузі  в своїх бажаннях.
Чи просто взяти і кудись чкурнути,
Повіятись, які ті листки осінні.
І тут же думка:
«А в який відсоток потраплять люди незамінні?»

3

Автор публікації

Офлайн 2 дні

NadiyaM

2
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 02-09-2020