Стоїть занедбана хатина
А біля неї дівчина.
В руках її мала дитина
Немов пташина.
Не мама їй ота дівчина,
Нема у неї матері,
Померла коли народила
Пішла до Бога…
Минає рік, і два, і три,
А в хаті пахнуть пироги
І за столом сидить хлопча.
Він доїдає пирога
Біжить до мами й обіймає,
З її очей сльоза збігає.
В її думках було одне:
“Я знаю все, я знаю все,
Але нікому не скажу.
Бо я його люблю, люблю!”
Думок на тему “Таємниця”
сильно.