Для голосування необхідно авторизуватись

ЛІС

З стернею поля контрастує ліс

І вабить вічною стіною малахіту,

Заманює у буйства і краси

Загадкою природу оповиту.

Стрічає підліском нечувано густим,

Між чагарями стежками тонкими,

А потім стеле з моху гобелен

Попід кущем лапатої ліщини.

Переплітаються гілками навкруги

Берези білі, сосни та ялини,

І гармонійно створюють навкруг

Завершені абстракції картини.

Ліс розстеляє килим із чорниць

Розшитий синіх ягідок горохом

І демонструє велети-дуби

Із півночі слизьким порослі мохом…

Вертає у реальність шурхіт листя

І аромати прілі, запашні,

Далекий тихий переспів пташини,

Й повітря, що мигтить від комашні.

Снопи проміння сочаться між крони,

Карбує мозок смуги золоті,

Щоб відтворити ці небачені картини,

У пам’яті, не раз ще у житті.

2

Автор публікації

Офлайн 8 місяців

natalo4ka

2
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 07-08-2020