Для голосування необхідно авторизуватись

Плаче Україна

Плаче Україна,
плаче не дощами,
Плаче моя ненька справжніми сльозами.
Плаче щиро, сильно,
Сорому не знає,
Біль, бо неймовірний, душу розпинає.

Ті, хто піклуватись
мав про тебе, ненько,
Всі вони зрадливі
І твоє серденько
занедбали, мамо.
Знову обіцянки знищено так само,
Знову ти нещасна,
Знов немає віри,
Бо усе те панство
Грубі лицеміри!

Всі вони давно вже
Господа зреклися
І тому, з рогами,
Всі заприсяглися.

Ні, до церкви ходять
І стоять з свічками,
В вишитих сорочках
З дочками, синами
Дума, що сховати
Можуть за квітками,
Те нутро смердюче
Душу з будяками.

Ти ж бо, бідолахо, віру не втрачала
В кожного надію
Ти свою вкладала
Вірила, любила
Як дівча наївне,
Що ось він тей самий
Що прийде чарівне,
Як в казках кохання,
Збудуться всі мрії
Сильні руки візьмуть
Втілять всі надії,
Побудують щастя
Захистять в обіймах
Діточки всі ситі
І не гинуть в війнах.

Аж не так все сталось,
Як намалювала.
Знову ти не тому,
Неню, слугувала
Знову діти гинуть,
Інші зневажають
До чужої мами
Скоро від’їжджають.
Кажуть, що там краще
Кажуть “перспективы”
Забувають неньку,
Хочуть лиш “наживы”.

Душу забувають!
Дума лиш про тіло,
Щоб було в комфорті
Добре спало й їло.
Ти їх не винуєш,
Ти їм все прощаєш
Хочеш, щоб вернулись
Бо без них вмираєш…

Неню, моя неню!
люба моя мама!
Най тобі дарує доля
Отамана!
Та такого, мамо,
Щоб ти засіяла,
Щоби ти щоденно квітла та буяла,
Що гордились діти,
Долю будували,
А не за кордоном
Неньку забували.
Щоб тебе любили,
Щоби цінували,
Щоб тебе у світі всі зашанували.
Ні, щоб не жаліли!
Досить того “щастя”…

Щоби ти змінила своє чорне плаття
На весільне біле.
Щоб ти танцювала,
У обіймах сильних,
Щоб відпочивала.
Щоби ти змінилась
Стала справді вільна.
Більше сліз не треба.
Ти ж у мене сильна!

6

Автор публікації

Офлайн 3 тижні

Olga Naumenko

10
Коментарі: 0Публікації: 2Реєстрація: 27-08-2020

Думок на тему “Плаче Україна”