…А він сказав: «З цим болем вчаться жити»
І розвернув плече у бік дверей,
А я поправила у вазі квіти
І гіркоту сховала від людей.
Він – мій особистий вимисел,
Моя несвідома мука,
З душі все кохання вимів він,
Лишаючи лиш розлуку.
…Ми просто буденністью випиті,
Хоч бУло кохання по вінця,
Мої всі секрети випитав
Й полинув інші світи дивиться…
7 коментарів “Ми просто буденністью випиті”
Душа поранена.Та все полине у спогади.Буде новий день і нове щасливе життя!Дуже красивий вірш.
Так життєво і чесно. Вірш відчувається душею.
Очень чувственно… Особенно зацепило: ” він розвернув плече у бік дверей, а вона поправила у вазі квіти…” Отже, серцем вже відпустила… і правильно!
Правдиво и красиво! Душа на распашку, но не позволяй в ней поселиться холоду и смуре
Красиво
Оригінальний поетичний експеримент, це світ підсвідомості, який розгортає несподівані поетичні образи. Це перспективний шлях для творчих пошуків,.ПОРАДА: але треба бути обережним. Світ людської підсвідомості і до цього часу вивчають вчені.. Я глибоко вивчав це питання в роки моєї молодості. Та не будемо про сумне. Творчих натхнень та душевної Гармонії. Вірш мене вразив потужною силою емоцій
Оригінальний поетичний експеримент, це світ підсвідомості, який розгортає несподівані поетичні образи. Це перспективний шлях для творчих пошуків,.ПОРАДА: але треба бути обережним. Світ людської підсвідомості і до цього часу вивчають вчені.. Я глибоко вивчав це питання в роки моєї молодості. Та не будемо про сумне. Творчих натхнень та душевної Гармонії. Вірш мене вразив потужною силою емоцій . З повагою Валерій