Літературна премія Видавництва книг "Лілія"

  • Про премію
    • Автор місяця
    • Вибір видавця
  • Особистий кабінет
  • Видати книгу
  • Search

Літературна премія Видавництва книг "Лілія"

Праця кожного автора має бути достойно оцінена
  • Search
  • Про премію
    • Автор місяця
    • Вибір видавця
  • Особистий кабінет
  • Видати книгу

Для голосування необхідно авторизуватись

Жил да был у моря кот, на корабль наш котик ждёт тут и Мыш, что рад покушать, и он станет сказки слушать.   Утка жёлтая плывёт, она тоже сказки ждёт, на утёсе кот стоит, моря слушает он хит.   Сказки с морем от кота, где сокровищ красота, он и сам […]

Без категорії

Жил да был у моря кот

автор Світлана Борщ
Опубліковано 10.06.2019

На з’їзд збиралися чорти, як би до пекла їм дійти? Панове, ви туди ідіть, нас із собою не тягніть.   Де за поребриком не Вкраїна, газпром чекає, пекла далина, туди на ступах відлетіть, назад дорогу не знайдіть.   Забудьте про вкраїнський край, в чортяче пекло відлітай, в Аїда жить тепер […]

Поезія Сатира

На з’їзд збиралися чорти

автор Світлана Борщ
Опубліковано 10.06.2019

Бывает белою в саду, цветную создавать ей красоту, справа красивая и слева, она по жизни – королева.   Не всякий угол подойдёт, лишь только солнце она ждёт, обильного полива и дождя, тогда бывает красота.   Подкармливать не забывай, красивою соседкой украшай, бывает – рядом две растут, цвет разный создают.   […]

Без категорії

Она по жизни королева

автор Світлана Борщ
Опубліковано 10.06.2019

Чому як сокіл не літаю і сонця вись не досягаю, щоб по синьому небу летіти, де були хмари наче квіти.   Там непорушна синява і хмар високая стіна, сонце ховається за хмари і скоро ніч буде із нами.   Вже сонце до землі звикало, проміння рясно розсипало, а сонце за […]

Без категорії

Чому як сокіл не літаю?

автор Світлана Борщ
Опубліковано 10.06.2019

..всі ми знову потрапили в свято.. ..лиш на тиждень..у свято життя.. ..всі ми різні..смаків в нас багато.. ..Трускавець тут єднає серця.. ..ми стаємо на тиждень родиною.. ..в спілкуванні..в походах..в святах.. ..нам дарують увагу й любов свою.. ..колектив що чекав тут на нас.. ..пролетів..промайнув час в минуле.. ..залишаючи в серці тепло.. […]

Громадянська лірика Поезія

Присвята Трускавцю 365..

автор Elena Maznenko
Опубліковано 09.06.2019

Вже звечоріло. Поховала. До цвинтаря вели сусіди. Стояла, наче скам’яніла. Заупокійну відспівали, розлився біль по хмарах сірих.   Лише тоді здригнулась мати, коли по цинку домовини загуркотіло перше груддя.  Майор звелів не відкривати, отець сказав — це не провина, нехай сусіди не осудять.   З тих пір минуло часу досить. […]

Без категорії

БАЛАДА ПРО ПОМИЛКУ

автор Vyacheslav Semenko
Опубліковано 09.06.2019

І день за днем, за сходом захід, В кімнаті знову відгук вулиць. У склі вітрин, сірі силуети, Немов з минулого вернулись.   І всі ці лиця є знайомі, У посмішці у погляді в словах. Серед все заповняючого шуму, Тиша їх найбільший страх.   Крики їхні не почути, Бо прагнем вірити […]

Поезія Філософська лірика

Сірі силуети

автор Павлік Махновець
Опубліковано 06.06.2019

Травневим променадом бринить від неба і землі, і хмари наче були поруч, як ті небесні кораблі.   Оце вони над нами пливли, ішли флотилією в далечінь, наче пітьма земельку вкрила і плавно простягала тінь.   Шпиль гострий доторкає хмари, але над світом полетять, а синява укрила небо, рясним дощем їй […]

Пейзажна лірика Поезія

Травневі променади

2 Коментарі
автор Світлана Борщ
Опубліковано 06.06.2019

Як не любити Україну, високі гори і моря, густі ліси і річок води, де часу різная краса, як Україну не любити і не бажати прикрасить, і будувати в ній, і жити, і нею дорожить?   В лісах тих неозорих уранці і звечора проб’ється лиш промінчик, чи декілька біжать, у самій […]

Громадянська лірика Поезія

Як не любити Україну?

автор Світлана Борщ
Опубліковано 06.06.2019

Рыжий кот пушистый самый почтенно топает на берегу, выглядывал: кто ждёт с усами, а что кого-то здесь снимут?   Лишь глаз из-за угла был виден, с опаской взглядом заскользил, если тут появился зритель – на расстоянии держись.   Звучит вокруг многоголосье с этого и другого берега, щебечут и поют, и […]

Жартівливі вірші Поезія

Рыжий кот пушистый самый

автор Світлана Борщ
Опубліковано 06.06.2019

Яскраве зело іскриться, а то весна-чарівниця, що літала по країні в небесах яскраво-синіх.   Землю-матінку черкала і у трави прикрашала, застеляла килимами над високими горами.   Гобелени вишивала, квітом-зелом прикрашала, із відтінками вже листя наче мавчине намисто.   Може й мавочка ховалась, серед листя прибиралась, а ще піде у ліси, […]

Без категорії

Яскраве зело іскриться

автор Світлана Борщ
Опубліковано 06.06.2019

Волна наполнена тобою, в ней свежий ветер застревал и так летит вслед за волною, парусник реет и вдали – баркас.   Увидишь так в дали печальной: баркас уходит снова вдаль, пусть только радость будет вскоре и исчезает с глаз печаль.   Снова подует мощно ветер, пригонит к берегу волну, подарит […]

Без категорії

Волна наполнена тобою

автор Світлана Борщ
Опубліковано 06.06.2019

Ой, у полі, де тополі, калина хиталась, вітру, сонцю, небу, хмарам, землі усміхалась, а коли в маю навесні рясно розквітала, тоді білим рясним цвітом під вітром гойдалась.   Прилітай же, відеречку, і літай на волі, де шуміли в полі верби і росли тополі, засвіти із неба, сонце, молодій калині, щоб […]

Без категорії

Ой, у полі, де тополі

автор Світлана Борщ
Опубліковано 06.06.2019

Стрекозки мелкие витают и водомерки на воде, а сойки бойко прилетают, искали что на высоте?   Рыбёшки мелкие уж плыли дружными стайками у берегов, где солнечный бывает берег, рыбьей мелочи так много вновь.   Станет щука здесь водиться с полоской вертикальной на боках и очень быстро уплывает, если кто явится […]

Пейзажна лірика Поезія

Стрекозки мелкие витают

1 Коментар
автор Світлана Борщ
Опубліковано 06.06.2019

Безмежжя гір не осягнути оком і дивну не збагнути таїну, шумить вітрами і дзюрчить потоком, і час закінчує весну.   Весна закінчується у Карпатах, десь на вершинах сніг хранить, та лине час і він із нами, і час із нами поспішить.   Навколо простяглася вічність, над горизонтом хмарами пливе, тут […]

Пейзажна лірика Поезія

Безмежжя гір не осягнути оком

автор Світлана Борщ
Опубліковано 06.06.2019

Моя любимая подушечка мягкая будто игрушечка, на ней я стану спать, а может и мечтать.   Замурлыкала уж кошка, быстро прыгнула с окошка: ну-ка быстренько ложись и уже не суетись.   День закончился, пора спать уже, а ночь светла, яркий месяц засверкал, звёзды в небе зажигал.   Будто бы цветные […]

Жартівливі вірші Поезія

Моя любимая подушечка

автор Світлана Борщ
Опубліковано 06.06.2019

Мне цыганка любовь нагадала. Сказала, что вечной будет она. Я думала, что она не понимала, Как в тот день была не права. Любовь свою никогда не искала. Любовь ведь всегда бывает слепа. Моя судьба меня сама отыскала, А я была слишком глупа. По руке она с улыбкой сказала, Что самой […]

Без категорії

Мне цыганка любовь нагадала

автор Оксана Герасимец
Опубліковано 04.06.2019

– Ти спиш кохана? – Ні, не сплю, коханий… – Ти теж самотня як і я? – Самотня, наче океани… Шкода, що течія я не твоя… – Ти знову плачеш, моя люба? – Та де ж дівати мені сліз? – А може, просто то застуда, І ти говориш лиш на […]

Лірика кохання Поезія

Загублене кохання

8 Коментарів
автор Олена Шабанова
Опубліковано 04.06.2019

Posts navigation

  • Newer posts Newer posts
    • 1
    • …
    • 693
    • 694
    • 695
    • …
    • 838
  • Older posts Older posts

© 2026 Літературна премія Видавництва книг "Лілія" – All rights reserved

Створено  – Designed with the Customizr theme