Літературна премія Видавництва книг "Лілія"

  • Про премію
    • Автор місяця
    • Вибір видавця
  • Особистий кабінет
  • Видати книгу
  • Search

Літературна премія Видавництва книг "Лілія"

Праця кожного автора має бути достойно оцінена
  • Search
  • Про премію
    • Автор місяця
    • Вибір видавця
  • Особистий кабінет
  • Видати книгу

Для голосування необхідно авторизуватись

Сияет солнечное небо, цветам во травах расцветать, взрывались почки на деревьях и станут листья вырастать.   Белы в лесочке анемоны, под ветром им головками качать, ковром весенним ранним землю в лесу и роще украшать.   За миг короткий расцветает цветами, травами земля, над нею – солнечное небо, вдали сверкают купола. […]

Пейзажна лірика Поезія

Сияет солнечное небо

автор Світлана Борщ
Опубліковано 20.06.2019

Видовищ бачила немало, у відомстві Феміди – новина, а тепер розглядати позов, німфа указ суд розглядав.   Феміда – величава пані, завжди невидима стоїть, зав’язані у неї очі, такий лиш на роботі вид.   Робоча це така одежа: в хітоні з вагами стоять, насправді, це – весела пані, і не […]

Поезія Сюжетні, драматургічні вірші

У відомстві Феміди – новина

автор Світлана Борщ
Опубліковано 20.06.2019

Уже малює сонце тіні і так відмітить височінь, заполонили хмари небо, на озеро кидають тінь.   Дрібними мерехтить хвилями, дзеркалить тонкі лінії беріз, осик над глинистими берегами, у верб густих багато кіс.   Вербиці вже світло-зелені: на них – китиці і листки, хитає вітерець під небом, у воду зронять три […]

Пейзажна лірика Поезія

Уже малює сонце тіні

автор Світлана Борщ
Опубліковано 20.06.2019

В нежно полыхающем закате на границе неба и земли светятся фонарики цветные: дарили красоту цветы.   Это они сверкали в час заката, тише будет мир в вечерний час, дарят свет фонарики цветные, в море зелени цвет не угас.   Ирисов буйство засияет: белый, голубой и синий цвет, коричневый и жёлтый, […]

Без категорії

В нежно полыхающем закате

автор Світлана Борщ
Опубліковано 20.06.2019

Котичок ходив, ніченьку водив, а у тої нічки – веселкові стрічки. Дощик був грозою, весна – дощовою, а він припинився, в стрічки нарядився. Вечорок ошатний, зеленіють красно трава і листочки, стебла і квіточки. Місяченько світить і зіроньки-квіти, квіти на землі з дощиком росли. Котик йде у хату, снів веде багато, […]

Казки, дитячі вірші Поезія

Котичок ходив

автор Світлана Борщ
Опубліковано 20.06.2019

Спить Афродіта, мабуть сниться приємне щось дитині враз, присниться іграшка, чи киця, і школа, в якій все гаразд.   Та раптом починає снитись їй зовсім не дитячий сон, чуже життя, обставини й завдання: вибрати стрілу заслугам в тон.   Хіба ж посильне це завдання для Афродіти – юної діви? Може […]

Поезія Сюжетні, драматургічні вірші

Сон Афродіти

автор Світлана Борщ
Опубліковано 20.06.2019

В небесной прелести полудня и в колыхании верб на берегу вдруг подарило солнце лучик, играли несколько в кругу.   Касается так нежно лучик воды у солнечных у берегов и плавали мальки в ней быстро, и стайками сновали вновь.   Будто хотели те согреться не у закрытых лесом берегов, а есть […]

Пейзажна лірика Поезія

В небесной прелести полудня

автор Світлана Борщ
Опубліковано 20.06.2019

Хіба цвіте отут не диво: іриси квітнули красиво наче будиночки для фей, для них розквітли і дітей? Після усіх рясних дощів – світ трав’янистих мрій, гостренькі стебла і листки, а зверху – хатки для краси. Феї у тих хатках живуть, а може дітки фей там ждуть і вилетять вони із […]

Казки, дитячі вірші Поезія

Хіба цвіте отут не диво?

автор Світлана Борщ
Опубліковано 20.06.2019

Синій вечір наступає, неба плечі огортає у хустиночку чарівну, де блищало сонце вільне.   Заблищало променями понад дальніми горами, із вечірнім вітерцем заполонить небо вщент.   Вкриє синіми хмарами із рожевими краями і гойдає ще листки, візерунки їм плести.   Ось уже погасло сонце, закривалось хмар віконце, нічки темінь настає, […]

Без категорії

Синій вечір наступає

автор Світлана Борщ
Опубліковано 20.06.2019

Чудны озёра берегами и свежий ветер прилетит, а тучи серые над нами, но солнца лучик заблестит.   Пробъётся он сквозь сонмы тучи всполохом ярким в берега, вдали темнеет, но прозрачна колышется у берегов вода.   Блуждает снова в небе лучик, он ищет где бы засветить, и пробивается сквозь тучи, на […]

Пейзажна лірика Поезія

Чудны озёра берегами

автор Світлана Борщ
Опубліковано 20.06.2019

  «Чужі вокзали»   У нас попереду лиш літо Я знаю осінь, зла розлучниця Та я з тобою хочу ще побути Душа моя вже навіки тепер твоя заручниця   У нас попереду лиш літо Його я знаю зовсім мало Та зараз поле наше вкрите цвітом Ось воно є, невже його […]

Без категорії

«Чужі вокзали»

автор Віталій Прокопович
Опубліковано 18.06.2019

    «Прощання» Останні погляди, останні обійми, останні слова Прощавай! Можливо в іншому житті… І наших зустрічей, там поросте трава Коли душа моя кричить на самоті І за вікном, хоч падав дощ На серце сіллю гірко ливсь І як би сильно не старавсь Прощатись, так й не научивсь За чесність […]

Лірика кохання Поезія

«Прощання» 

автор Віталій Прокопович
Опубліковано 16.06.2019

Серце матері. На серці у кожної мами , Безліч ранок і  шрамів. Як тільки народиться в неї маля- Не висипляється жодного дня. Дитя своє щоденно купає, Рідну кровинку до грудей пригортає. Із материнським грудним молоком, Передає йому свою любов. Коли ж, не дай Боже ,заплаче дитинка, Чи розіб’є об каміння […]

Громадянська лірика Поезія

Поезія

автор Леся Гринців
Опубліковано 13.06.2019

Рідне місто Дрогобич. В старовиннім гарнім місті- стояла хатина. До неї вела- вузенька стежина. У вишневому саду, в квітах потопала, Які рідна матінка завжди доглядала. Були там лілеї-королівські квіти, Росли і троянди з запахом чарівним. Мальви і жоржини, айстри і тюльпани, Які тільки квіти в мами не буяли. Біля хати […]

Громадянська лірика Поезія

Поезія

автор Леся Гринців
Опубліковано 13.06.2019

Звалило дерево буревієм, з могутнім тілом, зеленим зіллям. Лежало, спершись руками-гіллям… Здіймався ранок над ним повільно. Ще вчора хмарами лоскоталось, гніздо плекав ще на ньому сокіл, сміялось сонце йому звисока, щось таємниче йому шептало. А там, внизу — прозаїчні будні, турбот життєвих рутина сіра, полює в сутінках звір на звіра […]

Без категорії

БАЛАДА ПРО ЗВАЛЕНЕ ДЕРЕВО

автор Vyacheslav Semenko
Опубліковано 13.06.2019

Щоденники кентавра дорога з відрізаними головами . хірір Домінік автар як епіграф є воли , є поганяйли радянський письменник український Галан Гієна на ім’я Люцифар Шамарай повідрізав голови у своїх жертв . Йому це до вподоби . Поскладав їх обабіч дороги ,щоб усі бачили і жахалися . Той , хто […]

Проза Роман

Щоденники кентавра дорога з відрізаними головами

автор тол хоменко
Опубліковано 13.06.2019

Леся Гринців – Модрицька. Вірш .Україна. Я пісеньку складу про Батьківщину милу. У неї я вкладу- любов до України. Нас гнали і вбивали, ми з попелу повстали. Мільйонами винищували і в тюрми запихали. Та  все ми пережили й звичаї шанували, І ворогу на зло -сильнішими ще стали. Я пісеньку складу […]

Громадянська лірика Поезія

Поезія

автор Леся Гринців
Опубліковано 11.06.2019

“Ото не ми і був не я, була кобила не моя і не моя розмова, не ті бували слова.   Не так усе ви зрозуміли, а ми це зовсім не хотіли – сказав так представник, але протестів починався шик.   І взагалі – повний назад, ми ж намагались дати лад, […]

Поезія Сатира

Ото не ми і був не я

автор Світлана Борщ
Опубліковано 10.06.2019

Posts navigation

  • Newer posts Newer posts
    • 1
    • …
    • 692
    • 693
    • 694
    • …
    • 838
  • Older posts Older posts

© 2026 Літературна премія Видавництва книг "Лілія" – All rights reserved

Створено  – Designed with the Customizr theme