Вустами нерозгаданих мелодій, Вона йому не скаже :” Прощавай!” Неспокій з почуттями бродить, Не кличе із собою пити чай. Пристрасті у нім вогонь клекоче, Говорить він : ” Так сильно я люблю!”, Але обманом прив’язати хоче, Її кохання всміхнену зорю. У чім причина, розібратись треба, А може і не треба […]
Вона пішла, як наче й не було… Вона кричала, плакала, іскрила… Він думав, що йому це все назло. Тремтів за вже давно відмерлі крила. Він не помітив, як вона пішла. Боявся рідною зробити, обігріти… Услід їй дощ періщив і дотла Опали на вікні засохлі квіти… І хтось так скиглив! Може […]
Яка чарівна мить! … Душа Зорі тріпоче, Неначе серденько у юності дівоче… На зустріч милого, хвилюючись чекала… Закоханим Ніч-фея бал подарувала. Сіяли ніжним блиском в панни диво–очі, як зорі прикрашали Небо серед ночі Гаптують оксамит красуні-міріади… На скрипках цвіркуни виводять серенади… Лише сховалось ясне сонечко за обрій, З’явився у яскравім […]
Чи я щаслива? Запитаєш Розкажу все, почну з дрібниць Як від кохання завмираєш Бачиш розширення зіниць Як вперше бачиш, й серце мліє Як відчуваєш дотик рук Ох, а душа теплом лиш віє І світ це рай, і жодних мук Я кожен день, все більше щаслива Він є лиш мій і […]
Звертаємось до тебе, Україно! Ти сильна, ти незламна, рідний край За тебе будем ми боротись гідно І не здамось ніколи, так і знай Свої серця відкриємо для тебе Зігріємо теплом гарячих рук Ми щиро піднесемо їх до неба Й попроси Бога, звільнити нас від мук Ті хто загинули за тебе, […]
Зорі на небі, сьогодні усміхнені Вітер затих, нема хмар Місяць бажає спокійної ніченькі, Спати не зможу, нажаль Як же без тебе, я довго, коханая Пам”ять про тебе – журба В ній я, ще юний і ти моя рідная Ми з тобой разом, краса Птаха у небі, жіття наша річенька Сум […]
Привіт мій друже, ти ще не забув Ще не забув, прогулянки до ранку? Довгі розмови й поцілунки у саду Додому приходи’ли на світанку Ти пам’ятаєш ще, як ми дивились У очі один одному тоді? Як йдучи разом, ми гордились Що будем разом, в радості й біді А згадуєш хоть інколи, […]
Життя тепер таке суворе Ми для людей, немов сміття Сьогодні друг, а завтра ворог, Суворе, ось таке життя Ми не цінуєм те, що маєм І не важливо, що це є. Жадністю совість забрудняєм, Не рухай це, воно моє! О, заздрість, що лине повсюди Та лише нею всі живуть Задумайтесь, прозрійте […]
У кожного думка своя, про кохання Про подих щасливого серця. Як дивишся в очі і ніжне зітхання, Та ждеш, що любов відізветься Кохання у кожного завжди своє То птахом у небі, в пустелі дощем, То буря зірветься, в душі кров проллє, Усмішка заради якої живем. А моє кохання живе у […]
Не ображай жінок, їх доля не проста З кудрявої малечі і до дорослих літ Та не суди усіх, не знаючи і ста І усміхнеться та, в якої серце – лід Не ображай, ніколи, колись все повернеться На суд повстанеш ти, там заповідь проста: “Усі судимі будуть й добро все, відізветься” […]
Розцвіли півонії Це неначе рай Простелили колії У квітковий край І любов прокинулась Тепло на душі Можеш все забрати Квіти залиши І ніщо на світі Не замінить їх Чуєш поміж квітів Цей веселий сміх? Це сміється райдуга Щось тихо шепта Знайте, у цих квітів Є своя душа Вона пахне ніжністю […]
Зачем были мы рождены? Есть много на свете гипотез, Зачем люди Богу нужны… Летит эволюции поезд. Вне времени был одинок Бог, не было космоса даже! Он хаоса создал клубок, Потом – мироздания пряжу. Но гложет вопрос: для чего Он фауну создал и флору? Скажу я: скорее всего, Для их эволюции […]
Солнце, как будто медуза Щупальцами тело жжет, И неподъемнейшим грузом Давит на мир небосвод. На спину грузно навьючив, Сферу небесную там Держит веками могучий Греческий древний Атлант. Знаю, мы не выбираем Ношу в судьбе для себя, Глупость порой совершаем, Жизни нелепо губя.
Із неба вниз на землю грішну Упало юне янголя. Уліво глянув – ліс зелений, Управо – в колосі поля. Поглянув вдаль – стара хатина. До неї нишком підійшов. Опухла з голоду дитина. Як це можливо? Хліб кругом! Із юних вічок янголятка Солона скапнула сльоза. Так боляче у грудях стало, У […]
Чуже весілля, дивограй пісень, Застільних тостів, бесід нескінченних. А я в своїх думках малюю день, В якому будеш ти мій наречений. І як в обіймах потону твоїх Відверто й ніжно зазирнувши в очі, І цілий світ побачивши у них, Тобі віддам усі світанки й ночі. Як хочу йти […]
А я щаслива, знаєш, я щаслива, Ніхто моїх не бачитиме сліз. Чи світить сонце, чи гуляє злива, Усе на краще – мій в житті девіз. Хто лиш торкнувсь моєї долі краю І залишитись в ній не обіцяв, Нікого я за руку не тримаю, Той свою роль вже до кінця […]
Вадим Ферзь Не знаю, що мені робити, На грішному як жити світі? Так! Ми скоряємось гріхам. І я також роблю їх сам, Але мені морозить душу Тривога: що ж то я роблю? Й краплини сліз жар щік все сушить. Я що люблю – те і гублю! Не знаю, чом все […]