Дым ароматный над буділков, туманом-хмаров там виси́ть – щи тиждинь то́му у кутцьови свиня…Иннись ся вже буди́ть… Безжалосно забрали в маткы ищи малым ї сосунком, тай на базар…Приходять сяткы – и туй різник є из ножом… “Хоть и шкода́ ми тя, небого, но нич не зробиш:се ля ва́… Прожи́ла ты […]
#Б.Ю.Ю.
39 posts
Што покладе́ Микола ми в топанок? Біґарь?..Та вроді я ся справовав… Печеньку-снікерс-мандаринку у подарок?.. Святому ж я письмо не написав… Бо и писати…Пошта наша туго ходить – напишу ннись му, а коли дійде́?.. Нє, най Микола нич ми не прино́сить! Попро́шу го, усьим най принесе́ Мир (в першу очерєдь!) – […]
Нема незамінних (це ча́су питання) – якщо не вгоди́в – то зітруть без вагання… Немає невинних – є ступінь вини… Немає безсмертних – усі смертні ми… Всі смертні – та смерть дуже різною є (на небі життя чийсь болід спалахне?)… Нема непідкупних – ціна лиш різни́ться, якщо “попере́к” – мов […]
https://www.facebook.com/kassi.neshte.9/posts/856449078489845 Як файно там,природу люди де не нищать, што Богом дана,де она в ціні – про Бембі казочка тим наяву оживать, в ріці там лебеді зовсім-зовсім ручні! Зелненый праліс – справді зона заповідна, річок й озер де чистых благодать… Йсі цінності бы’м брав з Європы лише – у всій красі […]
И грама снігу не натряс на пу́ті и дорогы – хоть прискакати мав до нас на білому коньови… Та вже як є …Завто́ прийшов Андрій (што Первозванны́й) – веде він слідом за собов ракаш сяток!..Прозва́ный Апостол так, бо за собов Христос покликав першым: “Андрію – каже – йди за Мнов!”… […]
– Дощ паде💦 – пустіть до хыжи, я уже промок домак… – Зря ты, Петя “остриш лижі” – не получиться нияк! Я там вчора похарила… Д цімборі🐕 у будьку йди – теплинько́, тай міста хватить… По дворови не ходи! Бабинець Ю.Ю.
Ги чукча тот, што в нартах голов тундров їде й ваґраном брынькать, што му в око упаде́ (глухарь летить, вать о́лінь да́ґде путь пере́йде)… И я так пи́шу, што ми в голову взбреде… Бабинець Ю.Ю.
Оскал костлявой смерти страшен!.. Но стоит ли его бояться? Она умеет улыбаться!.. И посмотри, как мир устроен: что жизнь и смерть, по сути, сёстры, конец одной – другой начало… Когда отходим от причала, не пустота – ТАМ ждут нас звезды! Но не спешу я звёздам этим – ещё не наступило […]
Понеділок впять иннись, впять ити до школы… Чи йсе кінчиться колись?!! Класно бы́ло вчора: З дружбана́ми “погудів”, мало си позволив – сны солодкі ‘м пак диви́в…”Уставай, неборе!” – Там будильник даренчить (вто́плю го у ванні!), в турці кавиль вже кыпить… Я встаю, ги зомбі… З краника “сята вода” быстро “оживила” […]
Йсе вже ннись не є чудниця, кой у ко́мнаті сидиш, візаві дись за границьов… Telegram у тя бы лиш, Viber ава́ть Skype из Zoom’ом на Androidi были́.. Говори́ш собі из другом (хоть путі ся розыйшли)… Не якусь ти фотку цімбор из письмом “Хав ду ю ду?” – видиш го, ги […]
Одни судачат, мол:”Милашка-недотрога!”, иные что похуже говорят – что…Просто я иду своей дорогой! А сплетни за спиной…пускай творят! Пусть говорят:”Такая и сякая, взбалмошная-безбашенная я… На самом деле знает кто какая? Что видимое маска лишь моя? Что часто, чтоб не плакать, я смеялась, и, стиснув зубы, подавляла стон? Вам жизнь моя […]
Передзим’я…Сіро…Сиро… Хмар облога і туман… І сніжинка (ще несміла): “Відкривати вже роман, Що зима приготувала, чи відкласти на потім?.. Мо́ї по́други відстали – я не впораюсь з усім… Та лечу́…І будь що буде! Хай розтану, щезну я… Інші цим слідо́м прибудуть – бо КОМАНДА ми, СІМ’Я! Бабинець Ю.Ю.
Так хо́чу ЗИМУ, так она мани́ть ня!.. Но де типирь ТАКУ красу найде́ш?.. Звучить банально-просто:”Ностальгія… У ґуґлі дись случайно набреде́ш: Мороз тріщить тай снігу навалило, на вызора́х узор не повтори́ш… Природа кардинально ся змінила… Ей, homo sapiens, ты што твори́ш? Часы́, коли ты жив з нив в сиибіозі, минули…Ты нещадно […]
По схилах Чорної гори тераси тут і там…Гляди! Це ж тре́ба бу́ло рук докласти, щоб те каміння файно вкласти; Заси́пать ґрунтом, засадити – і те дбайливо все зростити; І рук своїх плодів не да́ти чагарникам знов захапа́ти… І саджанці тим догоджати, допомагати їм зростати… Аби потішив урожай, із неугідь зробити […]
Листопа́да день короткий, Хмарно і дощитъ зрання́… Вічну книгу беру в руки, Відкриваю навмання… “Апока́ліпсисом” зветься те, що вхопив погляд мій (там про вершників ідеться)… На путі у них не стій! Страшна четвірка мчить галопом, Жах, тлін і цвинтар навкруги! І трупи там лежать покотом, Мов у жнива тугі снопи! […]
ЛЕСЯ Адамова-Стецович Місяць осені останній: день похмурий, дощ холодний… Гуляю якось у Фейсбуці – сповіщення:вам запит в друзі! Читаю (літери латинські) Adamová…Цікаво, звідки? Словачка? може польська пані? “Brno, Сzech Republik” – бачу дані. Я друзів небагато мав, тож запит той тоді прийняв. З’явилася у стрічці “чешка” (іще не знав, що […]
Шопінг у “Чорну п’ятницю” Кажуть, “Black Friday” иннись – я на ку́плю піду!.. Містер Кеш, ану я́вись – тре́ба́ money діду! Slotoķing вать “Гроші є”, авать moneyveo – щедро дуже всьим дає на усьо, што тре́ба! У ROZETKA тай АЛЛО, в СOMFY тай FOXTROTі вже чека́ють ня давно́!.. По́вно сли́ны […]
– Свет мой зеркальце, скажи, да всю правду расскажи: я ль ужасней всех на свете? – Ты уже совсем “с приветом” Да такую поискать, я должно тебе сказать! – Ах ты, мерзкое стекло, говоришь ты мне назло! Поискать такую дуру, ни лица и ни фигуры… А душа…Та днём с огнём […]