Опускається ніч залишаючи не розгаданими Почуття, що забудуться у чужому минулому. Зриваючи маски із спогадів снігами покритими Безкінечності часу і в холоді так безмежному. Що залишить нам пам’ять ховаючи файли І стираючи спогади котрих більше нема? Розгубивши про колишніх згадки й імейли Тільки час за собою забирає холодна вода. […]
думки в голос
В тисячах чужих очей я бачив світло Твого вогню… В холодних замках підсвідомості Твою любов… Тільки холод окутує душу мою в цій світі То що варте моє життя тепер – скажи? Кому потрібні слова, кому потрібна любов – Якщо тільки стіни довкола холодні І погляди байдужі й чужі… […]
Усе що міг я уже сказав І тільки музика зосталася в душі Життя що не було Минуло вже давно Хоч я тоді іще того не знав Зо мною пісня наче птах У небо лине і у снах Бачу тебе я моя доле в небесах Зо мною пісня – назавжди Вдарили […]
І де ж тепер твоя краса, людино? Куди поділася вона уся нараз? Тепер, коли лежиш у домовині! Коли ти більше не серед живих! І де ж поділась пишнота і врода, Що з юних літ, котрих давно нема? Отих років, і втрата їх даремна… То в чому ж (людино) уся твоя […]
Життя складне. І навіть, якщо ти посміхаєшся оточуючим – це не означає, що в тебе все добре. Ця зима незвична. Погода – це щось середнє між зимою і осінню. Йшов дощ, мряка і все це замерзло. Вся земля під ногами за годину перетворилася на каток. Так і життя. Ідеш, ідеш […]