ФАНТОМ В незнаній висі, поза меж земної сфери Вирує десь там справедливість у світах Й палке бажання мрій творінь нової ери, І сенсу пошуку, життя в плинних літах… Не пізнані ще Бог, терни між зорь Венери, Гра часу й розуму […]
Дзвенислава Гай-Нижник
16 posts
TO LIGHTEN UP Don’t freak out, honey Please don’t fall apart Just try to make me out, Try to listen to your heart. Let your soul set free, Let your brain restart, Believe and get humbly, Watch out, be smart. Dzvenyslava Hai-Nyzhnyk August 13, […]
НЕХРИСТ Палкого почуття важке й крихке нидіння Тримає серце ціпко в юдолі склепіння, Що наче вишукане з пекла тихе тління Бездумно поглина життя мого тяжіння… Душа зліта… І справді, то не є видіння: Він – нехрист! Вже здобув у володіння […]
ТРЕМТ Буває… так важко дібрати слова́ː Крізь душу неначе застрягли чуття І хвилі натомлені в небо звива До зорь занебесних. То – мо́є життя, Яке смутком Бога світ мрій сповива. На пензлі художника – нитка буття, А пульс лицедія – це маска […]
МІМОЗА-ЧАКЛУНКА Мімоза-чаклунка трима в таємниці Чарівнеє зілля й ворожить слова. Хова його в кроні, як голку в копиці, Творить чудасії й хімічить дива! Дзвенислава Гай-Нижник […]
МЕТАМОРФОЗА Велична нація, а люд у ній – безликий! Він щирі почуття під масками хова. Серце обтяжує віків тягар незмитий За втрачені можливості й слова… Ідилія згаса, духовний спокій – вбитий, А Істина – крихка, народ що сповива, І світ її вразливими нитками зшитий. […]
ЩО ТИ ЗНАЧИШ? Останній Дзвоник… Ідилія заповнює серця́, Ти нібито й радієш, а начебто – і плачеш І водночас благословляєш вічного Творця. Поглянеш в вічі самостійності й побачиш… Чи грає кров? Є здатність на святі чуття? Життя – є сальса? Потанцюй! А що […]
ПОКЛИК Відсторонившись від буденного й нудного, Відчувши потяг до творіння та до мрій, Я розливаю фарбу слова чарівного, На стіну сірості й змарнованих надій. І серце обпліта дух зриву непростого, А душу полонить нестримний поклик дій. […]
* * * У хаос корумпованих думок, В безодню задурманених широт, Жадаючи дістати істини ковток Й сягнути завжди бажаних висот, Ми пливемо́ у вир життя з річок Чиїхось сварок, крізь пастки́ незгод, У круговерть байдужості й пліток, Замкнувши душі […]
ТУГА В височині ширяє хмарний дим Наче порив буденних перемін. На серце тисне туга без причин, Думки розсіяні, мов тихий дзвін. Дзвенислава Гай-Нижник […]
ВІЙНА Кривавая бордова тінь, Нещадності густий туман. Задимлена небесна височінь, А плач дітей байдужий ворогам. І посеред жахливих сновидінь Розноситься страждання по світам Та постріли все линуть в далечінь, Вбиваючи душевний, мирний стан. Дзвенислава […]
ЖАДАННЯ Буває, жадаєш злетіть в далечінь, Пустити думки в дивовижний політ, Занурити ґонор й буденність у тінь, Пірнути в гармонії сповнений світ. Іноді прагнеш спалити мости, Забути страхи́, як сніги по весні, Зірвати завісу сумлінь назавжди І жити щомиті в казковому сні. […]
ЧАС І МИ Час безмежний, швидкоплинний, То – неспішний, то – невпинний. Часом можна керувати, Проте – не повелівати. Перед Часом усі рівні: Мовчазні й багатослівні, Добрі, щирі, задушевні Й злі, лукаві, черствосердні. Доля ж кожної людини Щосекунди, щохвилини Зазнає змін від учинків, […]
ЛІТО Розмаїлось квіто літо, Барвами поля налито, Чудодійствами бринить, Світлом пéрловим дзвенить! Соком яблука наповнить, Виноград смакучим зробить, Пофарбує всі плоди В різні диво-кольори! Хай в нас літечко цвіте, В серці – сонце золоте! Дзвенислава Гай-Нижник […]
ОСТАННІЙ ДЗВОНИК Цей день настав і сяє свято, Людей зібралося багато Останній дзвоник продзвенить – Усіх з’єднає, звеселить! І враз, в цю радості годину, На мить – гірку, на мент сумну, Незмітно спогади прилинуть, Розведуть тугу й надихнуть До ностальгії та до мрій, До нових звершень і надій. […]
Я – ВЕЧІР Я – Вечір… Замріяно небом пливу І стежу за тишею в літнім саду. Як тільки розстане зоря на ставу, Я сни дивовижні в сузір’я складу. Двенислава Гай-Нижник […]