Сталося це минулого літа. Тоді Оля раз і на завжди запам’ятала, що сірники це не іграшка і, що кожну річ потрібно використовувати за призначенням, а не як заманеться. Але на той момент як сталася ця історія, вона ще не ставилася до цього так серйозно. Звісно батьки не одноразово говорили, але […]
оповідання
10 posts
Обід для мурахи Мураха зупинилася, оглядаючи перешкоду попереду. Дивний величезний предмет перекривав їй шлях додому до рідних. Бідолашна комаха подивилася на всі боки в надії вибратися з цієї неочікуваної пастки. Недовго думаючи, мураха побігла вперед по тілу. — Гей, Стів! — Величезний чоловік у формі спішно прямував до свого напарника. […]
Монолог убивці Стояла темрява, яка своєю густотою і сирістю заповнювала не тільки під’їзд, а й усе моє нутро, проникала до кожної клітинки й володіла мною. Тепер уже не так страшно, як учора, а завтра, ще й принесе задоволення. Головне не забувати заради чого я сюди прийшов. І от я роблю […]
Ранок. На зупинці “Щирецька”, що у Львові мені завжди солодко пахне. Я купую маленький стаканчик розчиної кави і вчорашній круасан у кіоску і чекаю свій тролейбус. Відтоді, як я проживаю у Львові я не можу звикнути до думки, що я тут не тимчасово, це була мрія дитинства, яка здійснилась. Я […]
Стояв літній сонячний день.Хлопчик лежав в полі,трава наче ковдра вкривала його,і хлопчину було ледь-ледь помітно.Його солом’яне волосся перелевалося золотом на сонці. Хлопчика звали Михайлом.Це був гарний малюк із зеленкуватими очима,світлим поглядом і посмішкою,яка виражала захоплення всім,що було довкола.Михайлик випромінював величезну кількість любові,доброти й дитячої безпосередньості.Бувало підбіжить до своєї матусі,попроситься на […]
«Коли я стану дорослий, робитиму все, що захочу!». Всі в дитинстві так говорять, напевно. Я теж колись так говорив. Думав, що коли подорослішаю, лягатиму спати після опівночі… чи навіть далеко після опівночі.., а може, зовсім не лягатиму. Буду їсти все, що забажається і дивитимусь телевізор досхочу. Ну, в дитинстві, ясна […]
Я, літо і папір Від нього пахло скловатою, потом і будівничим брудом. Такий жалкий, зморений, на старій і облупленій «Україні»… Замість обідньої перерви він припхався до мене. Я дивилася на нього і не розуміла, як з вчорашнього вечора, він міг так подурніти. Постоявши біля скрипучої хвіртки, помовчавши, він попросив […]
В моєму місті надто швидко зустрічали прихід осені. Інколи здається, що осінь спершу з’являлася в людях, а вже потім у місті, яке всі називають Дрогобичем. Всі, але не я. Осінь проникала у серця, заглядала у вікна та лукаво посміхалась. За нею біг молодик – вітрюган. Могло війнути так, що ледве […]
Минав дві тисячі просунутий рік. Тривало тестування нового глобального сервісу «Фауст-XXI». Слоган «Одна душа — одна мрія» причарував багатьох. Відомому у вузьких колах фотографу закортіло спинити мить, спіймавши в об’єктив сонячного зайця верхи на надвечірній морській хвилі. Обізнаний у загальній брехні безробітний зажадав загальної правди. Історик-початківець попросив персональної машини часу. […]
Епоха прозрінь приходить раптово. Хоча насправді з часом з’ясовується, що все до того йшло. Цинізму навколо щосекунди більшає, а щирих сердець меншає. Ми все частіше приховуємо свої почуття за масками фальшивої доброзичливості, натягнутих посмішок і розмов ні про що. Прозріння з’являється як світанок. Ти прокидаєшся вранці і розумієш, […]