Вернуться б этак лет на “,-цать”, где пацаном безусым бегал… Чтобы вживую увидать друзей, что монитор мне по́дал Сегодня в комнате моей, чтобы сказать мог напрямую (но от судьбы уйти своей не смог…) ,как сильно я тоскую… И где зима была зима (не это нынешнее “нечто”), где санки, лыжи, детвора […]
#poetry
“Прости…” я слышу за спино́ю… Так, может, скажете цену́? “Держали свечку” надо мною, и знаете, куда хожу? В “инсте” следили вы за мною? Или “тик-ток” чего шепнул? В “ФБ” сидите с головою? “Инфу” из нета почерпнул Ваш ноут?..Это лишь картинки! (такая штука ФОТОШОП) Вы пазл составили неверно – и сплетни […]
БЕЗСОННЯ Спекотний день уже спадає і нічка темна все вкриває; Між міріадів зір єдину шукаю, до котрої лину… Мисливець Оріон підкаже, Чумацький Шлях дорогу вкаже..… Чи у Ведмедиці спитати: Її, ЄДИНУ, де шукати? Вікно відчинене…Вдихаю повітря свіже і “літаю”… Безсоння знову..Що за лихо?.. Душа веде розмову тиху: -Я сумував…-Я відчувала, […]
Будь собою! Ніколи не проси! Нічого і ні в кого!. Будь сильною,завжди сама собою будь!.. Самі,самі запропонують і дадуть! Христос? Ні,Сатана це мовив слово… Добро і Зло…Як оцю грань не перетнуть?.. Оці слова…І хоч це єресь очевидна… (Христос бо мовив:,,Попросіть — і вам дадуть! У двері стукайте — відчинені будуть!) […]
Душа открыла двери нараспашку и ожидать уселась на порог; Конфеты, чай (а рядом две рюмашки), и с пылу-жару на столе пирог. Повыметала сор, что накопился повсюду тряпочкой она прошлась… “Ну где ты, гость желанный, заблудился? Тебя я ожидать уж извелась… Одна…Который год уж в Лету канул… Зашёл бы кто на […]
Відчути крила! Життя іде, минають дні… Неначе все як має бути: одітий, ситий, у теплі… Та не дає ніяк забути, Що були плани у житті, ця моя клята немобільність… Звеліла:”Сядь собі й сиди!”… Так остогидла ця стабільність! Тонути?..Краще океан, чим це застояне болото; Щоб я “ЖИТТЯ” був капітан, пливти як, […]
РУХ Що “рух – життя” я добре знаю, воно без нього не буває; Як немобільний, що поробиш? Плисти за течією мусиш… Якби я рибку золотую у свої сіті зміг спіймати!.. Бажання лиш одне забрати (іще два іншим дарувати!) я хочу…Це яке? На ноги стати, мобільність знов свою відчути… Тоді все […]
Осіннє сонце за вікном Зігріє душу лиш на мить Наповню келих я вином ЩобИ забуть як все щемить. Пташки у серці сполохнулись І крила б’ють несамовито Все зачіпають струни болю Мелодія огорне оксамитом. Мені без тебе гірко-пряно Кориця, мед та чорнобривці Журба така смачна, духмяна Мені дарує осінь […]
Я не надихаюсь дощем, хоч скільки літа не залиш. На повні груди і зі мною вже лабіринтом пам’яті летиш. По спогадам дитинства безтурботна мить, босоніж навздогін по росяній траві, тебе вже не спинить. Згадай, як щиро дивувались веселковому промінню, вже в котрий раз, та все ж немов видінню. Ще не […]
Что есть плохо знаем, что похвально можем, но на деле глупы, два плюс два не сложим. День за днём колышит, засыпает совесть тут страниц не вырвать, это вам не повесть. Оправданий прорва душу успокоит, соизмерив цену, что чего не стоит. По былым ошибкам сердце не заноет, в море лжи, как […]