. . . . . . . . . .ЛЮБЛЮ, КОЛИ ЗЕМЛЯ КВІТУЄ . . . . . . . . . . .Люблю, коли цвіте троянда, . .Біленькі лілії квітують, . .До сонця тягнеться лаванда, . .Ромашки всю красу дарують. . .Гвоздики є багаторічні – . .Подвір”я дивом заквітчали, […]
радість
1580 posts
. . . . . . . . КОЛИ ПРИХОДЯТЬ ЛЮБІ ВНУКИ… . . . . . . . . . .Я так люблю, коли приходять мої внуки, . .Радію в ту щасливу неповторну мить! . .Обличчя юні, добрі очі, рідні руки – . .Здавалося, що серденько вже не […]
На плиті кричить каструлька: – Гвалт! Вода в мені вже булька! Вкиньте сіль або приправу І готуйте гарну страву. Чи тефтельки у підливі, Чи вареники ліниві, Чи сосиски, чи сардельки, Чи спагеті, чи пельменьки. Передайте куховару! Досить вже варити пару!
Запах духмяного бузку вдихаю,Весни подія зігріває втішно,Коли згадаю, то душею млію,Тоді кохали неймовірно ніжно. Доля осипала першим почуттям,Вітерцем легким витала в юності,Бігало за мною щастя по п’ятах,Відбивалося в радісній усмішці. Кохання пізнати, то крила мати,Метелики летять прямо на квіти,Напевно бузок відає таємним,Та в молодості це не зрозуміти.
Один, два, три – Не рухайся, замри! Чотири, п’ять, шість – А ось незваний гість. Сім, вісім, дев’ять – Це той, що дурня клеїть. На кого десять вкаже – Той казку нам розкаже.
Никогда не стоит, братцы, Пауков лесных бояться. Ни один такой паук Не привёл меня в испуг. Но от ужаса дрожу По лесу когда брожу И наткнусь на паутину — Страха моего причину.
Знайомтесь, знайомтесь, мене звати Кузя. Зі мною знайомтесь, мене звати Манза. З Гвінеї далекої, ми – кузіманзи. Цікавтеся нами, приходьте у гості. І ви нам цікаві бо ми – довгоносі. А хто довгоносий, допитливий, в русі. Сходіть в зоопарк, ми чекаємо, друзі.
Кенгуру орёт спросонок: – Потерялся кенгурёнок! Только что в траве играл. Ну куда же он пропал? Ведь ещё совсем ребёнок, Неуклюжий кенгурёнок, Ниже высоты травы. Вдруг учуят его львы? – Голова твоя в тумане. Ну какие львы в саванне? Нет нигде, все знают дети, Львов на нашем континенте. Лучше прекрати […]
Зазивала вміло сонце,Це так треба ще уміти,Все навколо ніби сонне,А гудуть уже трембіти. І пішов природи оберт,У землі нема завіси,Незвичайний дощик пройде,Сонце гріє, сходять квіти. Первоцвіти та шафрани,І нарциси, і тюльпани,Сипле весна дивні чари,Килимками із кульбаби. А поглянь яка веселка,Недарма подвійна встала,Тож краса оця небесна,Всім на щастя натякала.
Щоб в оселі нашій не було журби Принесемо матінці пагонів верби. Свята не чекатимем, у звичайний час І щаслива матінка приголубить нас. Віхола за вікнами в купки сніг згріба, На столі у вазочці квітне вже верба. Сірі ніжні котики – у пушку бруньки, Пригадає матінка їх через роки. Усміхнеться радісно, […]
Жовтенькі кульбабки,Зібрались на свято,Сьогодні їх барви,Потішать завзято. Устелить доріжки,Яскраве проміння,Землицю зігрівши,Приходить потіха. З’явилися бджілки,Затіяли танці,З весною зустрівшись,Залишаться вдячні. Де радість, там квіти,Зоріють навколо,І скажуть всі діти,Тут дива є доторк. Веселикам щедрим,Маленька підказка,Розсіяв із жменьки,Їх янгол на щастя.
Говорила мама оцелоту: “Не ходи, малыш мой, по болоту. Лапками увязнеш в грязной жиже Подберётся крокодил поближе. Он моргает жёлтыми глазами, У него большая пасть с зубами, Наблюдает зорко за добычей, Жертву утащить – его обычай.” Сколько я ходила вдоль болота В жизни не встречала оцелота. Мать свою внимательно он […]
Букет тюльпанів жовтих,Як промінь сонця ніжний,Щасливий теплий дотик,Усмішка мила жінки. Ну хто сказав цей колір,Розлуки вічний вісник,Хіба розкаже долі,Що буде, відблиск квітки. Милуйся дивом мила,Душа говорить щиро,Дивись, веселка вийшла,Леліє жовтий живо. Живи зігріта сяйвом,Де кожна барва в радість,Розбудить пташка ранком,А ти у казці справжній.
Запахла першоцвітами весна,Барвисті розстелились по долині,Пробуджується з ними теж душа,Лиш квіти пробиваються на схили. Ось тішиться струмочок ще здаля,Так світиться на сонечку незвично,Водиця кришталева, як сльоза,Світанок умивається цим блиском. Вражають дивовижні небеса,Де плинуть розкуйовджені хмаринки,І втішне особливе сприйняття,Вбирає незвичайності мотиви. Курликають привітно журавлі,Їх весело стрічаю, мов дитина,Емоції… найкращі повесні,У миті […]
Зайчикові сни У нірці хом’як спить, А що ж йому сниться? Що жито у полі уже колоситься, Що буде багатим цьорічний врожай. Спокійної ночі йому побажай. І білочка спить, Розмістившись клубочком. В своїм сні горішки складає рядочком. Запаси на зиму готує вона, Хай нічка спокійно для неї мина. А що […]
. . . . . . . . . . . . ВЕСНА ВЕСНІЄ – ЙДЕ… . . . . . . . . . . .Весна… Весна улюблена, прекрасна . .Та й завітала в рідний БОЖИЙ край, . .Природа зустрічала її красно . .І малювала дивом небокрай. . .І […]
– Расскажи-ка, барракуда, Приплыла ты к нам откуда? – С моря Красного ушла я через Порт-Саид, До сих пор от шумных кранов в голове гудит. В Средиземных водах тёплых отдыхала я Захотелось в Чёрном море показать себя. К Балаклаве подплывала, Ай-яй-яй и в сеть попала.
Зозулятко – Зозулятко, зозулятко, Де матуся твоя й татко? Де твоє гніздо родинне, Чи дупло, а чи хатина? – Є гніздо, є поряд рідні, Пташечки такі привітні. Приголублять: люлі-люлі. – Та хіба ж вони зозулі? – Не зозулі, то – вільшанки. Мелодійні з ними ранки. Всю турботу їх і ласку […]