На Русі і в оточуючих слов’янських та чудських землях річки завжди текли або з півночі на південь, або з півдня на північ. Або дарували Борею свою воду, або забирали в нього холодний подих і прозорість. На берегах таких рік селилися бородаті русини, а безбороді русини хлюпались в них і прали […]
річка
Земля…дерева…річка… Росте мала смерічка… На пагорбі високім, Схилилась ненароком. За річкою хатини, Мальовані картини. Між тих дерев стояли, своїх людей чекали. А горизонт за ними, Ввесь лініями кривими, Виднівся з-поміж хмар. ⠀ Там гори й полонини Здавалися живими… Туди мале дитя Тікало від життя, Від шуму й метушні Сиділо в […]
Сниті стебла високі і травиночки тонкі, а ще трав зелене море і то – Хомові простори. Красне літечко чекала, по верхах його шукала, виглядала з висоти там, де пагорби й ліси. Де гаї і переліски, вдалині є русло річки, що звивається вужем, повноводна там тече. Зацвітає іван-чай, красне літо зустрічай, […]
Небо лазурове мерехтить, бо весни – чудова мить, хмари повагом ідуть, їх тополі проведуть. Це тополі височенні над рікою стали, щоб дістатися до неба, стрункі виростали. Вдалині, де мости, зеленіють гори, на них квітли дерева, пляма кожного ясна. Біжать хвильки по воді, камені чіпають, як заглянеш – […]
Весна на місто наступає, у верболозах птах співає і бовваніють вдалині над річкою тополі високі. Весняний вітер ледь хитне і на просторі знову дме, над Бистрицею, що стримить, по каменях шумить. Смарагдова вода на дні, дно проглядається на глибині і лісосмуга біля берегів, по березі гуляють, хто хотів. […]