сніг
11 posts
Зима-чаклунка диво приховала, засніжені пейзажі не малює. Щороку дітвора її чекала, вона ж щороку плаче та сумує. Раніш збирала мрії та бажання, ретельно з них сніжинки ворожила, не мала в діях жодного вагання, допоки в душах іскорка горіла. Забули люди про зимову казку та мріяти поволі розучились. Зимові чари визнали […]
А люди казали, що завтра прийде весна. Зараз ніч, за вікном сильний вітер та мокрий сніг. Зараз мінус дванадцять – на вікнах така краса! Майбутній морозний ранок ляга на поріг. А люди казали, що ми живемо не так. Що чути якісь голоси, довго світло горить. Та в мене в душі […]
Я грілась чаєм в знайомому кафе. Надворі січень, сніг давно мете… Ти підійшов, із кавою присів, Мій телефон настирливо просив. Роздратував від кави аромат. Ти сік мені приніс «Фруктовий сад»… Не дам я номер свій, ти так і знай, До речі, в мене в чашці стигне чай… Я думала, що […]
В останній день зими проб’ється сонце із височини, неначе дивиться в вікно, щоб дарувати нам тепло. Сірі хмари горизонт закрили, промінням перешкоду подолав і заглядає у віконце яскравого проміння вал. Реклама, магазини і доріжки, порожні сквери і немає трав, гілки тополь іще без листя, весна не дарувала шал. […]
Ой, молода тала вода, та сипле сніг на свій поріг, до порогу весна прийде, сніжок білий враз розтає. Ой, прилетить, хто засніжить, а вже пташка швидко летить, бистро летить, ще й співає, весна-красна скоро буде. Весна-красна до нас прийде, квітом-зелом заквітчає, заполонить зелом-стеблом, ще й звеселить усіх разом. […]
Лютневий вечір на порі, блищать вечірні ліхтарі, гляділи крізь мереживо гілля, ялинки угорі, а унизу – сосна. Ліхтарі доріжки стали в ряд, яскраво з вечором блищать, сіріє нічка темна угорі, біліють кучугурами сніги. Фігурна плитка доріжок, неначе гарний моріжок, тане сніг, доріжками біжить, місяць ліхтариком блищить. В […]
На Водохрестя небо усміхнулось, синява неба натягнулась на дерев колючі плечі, на найвищі без малечі. У льоду заблищало сонце, кристалом ніби шибка у віконці, а сонце блисне через стовбури, щоб освітити снігові горби. Пробилось і камінням заблищало, променем полічило і дістало, і так залишаться в снігу сліди, але не сонячні […]
Він гарний настрій подарує, білими хвилями чарує, застигли хвилі поміж стовбурів: зима насипала снігів. Накреслять тіні на снігу високі стовбури сосни, тягнулися до сонця в неба вись, а сонце усміхалось: “Не журись.” Підтверджує яскраве сонце і неба синь неба із крон віконця, а із снігів народжувався лід, скоро […]
Випадає сніг, трусить на поріг ковдру снігову, щоб укрить весну. А весна ще спить, стиха шелестить листочок сухий, буде бокогрій. Бокогрію час приходить до нас, як свята минуть, снігом промайнуть. Прилетить тоді синиця і дзвеніти стане пісня, блиск бурульок за вікном, де засвітить сонце знов. А […]
Це тільки року третій день, запросить сонце до пісень, але співати птиці не пора: навколо сніжная зима. Навкруг – пологі перемети, сніжком зима трусила легким, поля і міста замітала околиці пухким сніжком і чистим. Стовбури чорні прагнули у небеса, в гілках кущів повторювалася краса і чорні гілки відмічав […]