Нарешті змовкли голоси, затихли кроки. Десь знизу грюкнув ліфт. Такий крихкий та нетривалий спокій… Тсссс… В мене гості VIP! Дві подруги мої – тендітні й полохливі. Їх звідусіль женуть. Вони прекрасні, багатьом незрозумілі, Не всім добро несуть. Я їх ціную, щедро пригощаю, Із ними я мудріш. Вони ж […]
свій шлях
5 posts
Невчасний гість з невчасними розмовами – Як сніг на ніжних квітках абрикос, Як березень з морозами раптовими, Твоєї таємниці розголос. Невчасність незручна та безпощадна – Знівечить плани, затишок вкраде. Вона вважає, що вона всевладна Не дай же їй марудити тебе. Не відкривай, якщо ти прагнеш тиші. Не розмовляй, коли не […]
Де ж ти заблукала, маленька? Така безтурботна і сяюча? Без тебе життя захмарилось, Загусло і навіть прокисло… Очі без тебе майже засліпли – Роздивитись не можуть посмішку, По весняних пелюстках лиш ковзають, В них палітра з відтінків сірого. Мої вуха немов закорковані. Звуки сміху та співу губляться. Через те, що […]
Душа стомилась від чекання, Благає спокою вона. Щодня, щоночі в вир бажання Пірна, та не сягає дна… Так ждуть народження дитини, Повернення під рідний дах, Тепла коханої людини, Видінь, які приходять в снах. Далеко щастя десь блукає, Мов зірка в небі, мерехтить. Та ось зненацька наступає Здійснення незбагненна […]
Світає. Чи маю слова відповідні до відчуттів? Не знаю. Палає і небо, і вітер на стику світів. Рушаю душею до небокраю, щоб зазирнути в її глибину. Злітаю. Колишню себе залишаю. У вирі минулого не потону. Подалі… Чимдалі… Позаду – пустеля пекельного болю. Тікаю? Здолаю! Міцнішають крила у битві з собою. […]