Бринить розгублено струна душі, Осіння прохолода віє, А я пишу сумні вірші, Сама собі ніби не вірю. Читаю строфи і слова Неначе пісню полум’яну серця. Як оксамитова канва Морозний іній по двору снується. Прикрасить візерунками листки, Які давно обпали на підлогу Крупою білою запорошить хатки, Тини, подвір’я і […]
весна
45 posts
Скоро весна, Всё заново цветёт. Скоро весна, Всё худшее пройдёт, И ты посмотришь вокруг, Где что-то удивит тебя, вдруг, Что всё проходит, Ничего вечного не бывает. Скоро весна, Только заново всё расцветает. Улыбнись, забудь ты беды все, Скоро весна, Всё расцветет везде. Кто в чудо не верит, Тому напоминаю, Скоро […]
Ты совсем перестала спать, ты прокуренная снова им, И плевать, что пришла весна, выпускаешь на воздух дым. Ты поверила лишь в слова, а слова – это просто звук, У тебя умерла весна. Это замкнутый жизни круг. Ты седеешь в свои года, а ведь рано тебе седеть. Ты совсем еще молода, […]
Весна на місто наступає, у верболозах птах співає і бовваніють вдалині над річкою тополі високі. Весняний вітер ледь хитне і на просторі знову дме, над Бистрицею, що стримить, по каменях шумить. Смарагдова вода на дні, дно проглядається на глибині і лісосмуга біля берегів, по березі гуляють, хто хотів. […]
Блискає, близько вечора, Вітер дужчає. Град. Гримить. Час зручний, щоб прийняти зречення, Час такий, що згасає в мить. Зверху б’ють, сиплють іскри підковою. Світ стискається і в словах Вас згадаю, я, просто знайомою, Щоб забути на власний страх. Час ще є доки хмарами вурдиться Схід і Захід потоптаний в тьму. […]
Єсенін встиг сказати це раніше, Як палко він кохав весну, Весною й небо голубіше, Й живе прокинулось від сну. У кожній проліска пелюстці Є обіцянка: лиш заждіть! І трошки згодом килим квітів Землю укриє щільно вмить. У брунці кожній – є надія На новий крок, новий етап, Щоби збулась завітна […]
Перегорнув сторінку партитури, Змахнув рукою травень-диригент. Десь вдалині озвались тихо струни, Акордами озвалися громи. По зелених клавішах саду Вдарять краплі дощу, залуна В надвечір’ї весни увертюра Літніх днів урочиста, ясна. Вдарять краплі дощу на стакато І озветься мелодія-трель. Дощ заграє по клавішах саду, Розіллються пасажі й струмки. Пахне вечір грозою […]
Уже малює сонце тіні і так відмітить височінь, заполонили хмари небо, на озеро кидають тінь. Дрібними мерехтить хвилями, дзеркалить тонкі лінії беріз, осик над глинистими берегами, у верб густих багато кіс. Вербиці вже світло-зелені: на них – китиці і листки, хитає вітерець під небом, у воду зронять три […]
Чудны озёра берегами и свежий ветер прилетит, а тучи серые над нами, но солнца лучик заблестит. Пробъётся он сквозь сонмы тучи всполохом ярким в берега, вдали темнеет, но прозрачна колышется у берегов вода. Блуждает снова в небе лучик, он ищет где бы засветить, и пробивается сквозь тучи, на […]
Зимі нема вже вороття, хоч холод іноді панує, а брунька випуска листка, бо поклик весни чує. Прогляне сонце крізь гілля і променями мерехтить тонкими, почуєш шум від сухого листка і тихе шурхотіння чуєш? Сережки зависають із гілок, а верх – гостренькі вушка листя, в дуплах – життя і […]
Чудно озёрное приволье и упирались в облака кресты, пытались удержать их и серебром сияли купола. Весны здесь ранней полноводье, растаял лёд, множество волн, бегут лишь к берегам и тают, дрожания их берег полн. Здесь кое-где упала ветка, к берегу причалит как баркас, прибыть стремилась поскорее, за берег держится […]
Жіночі примхи – це погода, чи зветься торт отак смачний, бо стала сніжною погода: летить із неба сніг дрібний. Після днів сонячних весняних злетілись хмари полонить і усе небо застеляли, наче збирались дощик лить. Але не дощ з сірої хмари – вранці засніжені дахи і припорошені бульвари, і […]
За вікном хиталися гілки і гойдалися на них квітки, а дощ рясний їх поливав і краплями великими кидав. Якщо у травні рясно йдуть дощі, з плодами виростуть кущі, із урожаєм визріють поля, багатою буде земля. Лий, дощику, але переставай, а урожай майбутній не змивай, вмивай сади й поля, […]
Ой, у лісі, у лісочку шила веснонька сорочку, біле тло враз зашивала і низинкою низала. А по тій по вишиванці вишивала сонце вранці, жовтенькими ниточками ясне сонце з променями. А по тій по вишиванці – синє небо із хмарами, білі хмарки розбігались, небо синім зоставалось. Шила по […]
Сонце і тіні, тоненькі і рівні, темніють доріжками, побігли моріжками. Охороняв коток доріжки поворот, не заважав гулять, до парку завітать. Гора із каменів, пісочний колір цвів, над ним стримить сосна висока зелена. Додало колір небесам світло сонця і весна, запрошувала птицю селитись і гнізда мостити. 14.03.2019.-23.04.2019. […]
Звучала песня на ветру, или то птичий глас в бору, что звонкою польётся трелью, как будто заливается свирелью? Вдаль уплывают облака, слегка сверкают белые бока, а в небе голубом, чудесном слагает жайворонок песню? Исполнит песенку на высоте, а с ним уже бывать весне, и смотрит в воду из […]
Вже веснонька торкає світ, переступає крижаний поріг і злежані замети у ліску, поверхню сіру, льодову. Дзвенить пташиними піснями і озивається з дятлами, і карканням ворон удалині, і співом півнів у селі. Лісок пташиною дзвенить, маленьке горлечко тремтить, пісні співає безупинно, весна – така тепер причина. Іще роздягнуті […]
Креслять високі ялини на льоду – тіней прямі спини. потужною громадою сіріє лід, ще час його не збіг. Ще сонце силу не дістало, щоби замети всі пропали, у кризі є проталин слід, де потічок підземний біг. Там джерело тече підземне, потужно виринає вверх, але не тане лід ще […]