весна
Березоль має імено таємне – Тристан – Синьооким кельтом за порогом хати Сірочубого батька Часу – Злого Кроносу – повелителя жнив Шукає шляхи відбілені, Заморочені-заворожені, чужі і не наші До серця дівчини на ймення Смерть. За порогом Сатурна-Кроноса Брат Місяць серпом-ножем Стинає колоски стиглі зірок: Синє зерно собачого Сіріусу, Червоне […]
Спогад про весну, яка триває, додолу зронить білий цвіт, скінчився цвіту час і відлітає, плоди дрібні глядять на світ. Навесні світ росте і оживає, перемагаючи страждання і біду, все, що минуло, відлітає, неначе снігом засипаючи ріллю. Такий вже час – вітри і бурі, не у природі – у […]
В повітрі лиш почулася весна І все по волі прокидатись почало. І тут із неба гримнуло: «Війна!» І Харків знову снігом замело. Лягає попіл на той білий сніг, Горять будинки у морозний холод. Не вітер, а розриви все збиває з ніг І сіють орки непроглядну темінь й голод. Замерзне на […]
А я люблю весну так тиху і чарівну Так ніжну і пахучу Так свіжу і нову. Я так люблю весну – цнотливу і невинну Таку гарячу і таку п’янку. ілюстрація з інтернету
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/dyva-daruye-kviten/ Квітнева голубінь сотворить небо тінь, як сива хмара наповзе, по світу промайне. Краї підсвітять променями, ще гілля в листя не вбиралось, але мереживо – від стовбурів, ждуть листя і весняних див. Кидають тіні дерева, вже пробивається трава, і на галявинах м’який росте вже килим трав’яний. […]
Така весняна ця зима. Дощем розтавши сніг стече. Здається вибору нема… Тихенько в грудях запече. Але трава з-під снігу зеленіє І по весняному пташки співають. Коли проміння сонячне зігріє Із новим роком привітають. (02.01.2021)
Предыдущая часть:https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/chuden-bereg-s-oblakamy/ Вишенек в цвету весенний рай и радость вешнюю встречай у маяка и домика на берегу, а в нём окошечко в цвету. У садовой у дорожки так ярко расцветали тоже: тюльпанов дружная толпа и гиацинтов есть гряда. Розовые, жёлтые цветки, кирпичные бывали лепестки, был у дорожки сада […]
Весна. Лечу, розкривши крила, Кружляю у повітрі, наче птах. У небі простір, відчуваю силу, Весною невгамовний навіть час. Весна. Я відкриваю душу, У серці сколихнуло почуття. Немає слів: так треба, мушу… Люблю весь світ, люблю життя. Весна. Прокинулась природа: Шепоче вітерець, бринить струмок. І знайдена з думками згода, Нова пора, […]
Попрошу серцем крапельку весни. Спасибі, Зимо, за мороз та иній, За білий сніг, за ясне небо синє. Але уже тепло приходить в сни.