Тепер він спить в обід на ложі травня, Під шум дощу із восковим обличчям, Чекаючи, він знає, що намарно, Прокинутись від сну його покличе Вона. Але він спить не витримавши часу, Що тінь твою видовжує до краю, Де пустота зривається в провалля Смичком, що ріже горло контрабасу. Тепер він спить […]
відчай
8 posts
Ти от знову пройдеш по пам’яті, В день теперішній – в час навиворіт, Де залишився я, як пам’ятник, Що до парку зітхань не вибраний. Що забутий в ескізах і в кресленнях, Я примерк і помер в поезії. Я не вибраний – став – закреслений, Словом, з розуму, тихим, зведений. Не […]
Потрібно хоч щось сказати, Сьогодні, незважаючи нінащо, Якого числа, серед липня, ця сіра п’ятниця, Я подумав, допустимо, а якщо, Все те ж саме, як з умивальником… Чи ще гірше в Лаодікії… Гарячі скупавши обійми, В холодній твоїй непричетності, Безнадійно зачовгають п’ятниці, Теплим відчаєм із молоком, І незчуєшся, як надвечір’ями, Чи […]
Ну, що сказати тобі, чого ти не знаєш досі? На рифах мої кораблі, і Лахеса розбита на носі, Мені полюбився трюм, і запах дубової бочки, Не смакує давно ізюм, та й сидіти доводиться мовчки, Мабуть чайки також мовчать, і подохли без риб пелікани, Роздерті вітрила і щогли риплять, як вітер […]
Не повні печалі вітрила твої, Не п’яні від теплого бризу, що в хвилях. Ніяк не відчалиш від тих берегів Де мила твоя залишалась. А море сліпило лускою хвилин, Годинами, днями над серцем глумилось. І він залишався один на один З безвітрям, де все зупинилось.
Схилившись над трупом убитої лані, Білують добичу мисливці захланні, А сонце в тумані сполоханих хмар, Серпанком встеляє кровавий пожар. Ніяк не втекти від русинської длані, Лезо у ножни ховають погани, А озеро міниться матовим блиском, Мов таця із срібла, схвильоване диском. Свічадо відкрило їх лиця понурі, Із ловів вертають накинувши […]
Я без тебе не стану кращим, І вічність з тобою безмірно в цім світі мала, Холодком по душі суне хмарами безкінечність, І сміється над часом, якого постійно нема.
Він розділив свій випадок на ризик, І звів рівняння до нуля, Додавши всі системи метафізик, І бог, і слово, і зола, Овал планет, любов її очей, Помножив слово «ти», на крик «моя!» І знав, що погляд сонця обпече, Що погляд той була його земля.