Розхристана, знедолена, обдерта, як жебрак
Стояла в центрі, у самій Європі…
Але та зрада, як підступний рак…
І знову на поклін примхливій долі…
Вона стояла – горда і свята,
Хоч рани кровоточили й боліли…
Але душа…нескорена така…
Й серця гарячі…їх ви не убили!…
Стояла й плакала, неначе сирота…
Що загубилась у своїй причині…
Але не знала…що вона свята…
Для тих сердець, що ще палають нині…
Автор публікації
Коментарі: 56Публікації: 35Реєстрація: 25-10-2018
Достижение получено 02.08.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 01.04.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 12.01.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
2 коментарі “вона – свята”
Поетично, щиро, є глибина філософських роздумів. Вражений
Щиро дякую за такі теплі відгуки до моїх віршів.